Волонтерський рух у Близнюківській громаді

У Близнюках відкрито Благодійну організацію «Благодійний фонд «Єдність Близнюківщини». Її очолює Анатолій Ващенко, у якого журналісти «Нового життя» дізнавалися про те, як все починалося, хто входить до складу Благодійної організації та скільки вже зроблено волонтерами.

«Офіційно зареєстровано «Єдність Близнюківщини» лише 21 листопада, а працюємо ми давно, – розповідає Анатолій. – Першу маскувальну сітку ми сплели 4 травня цього року. Я знав про потребу військових в маскувальних сітках і на той час їх вже плели волонтери в Олексіївці, Самійлівці, Миколаївці Другій, Вишневому. Та й в Близнюках родина Стригунових це робила. Ми з Євгенією Рябухіною теж вирішили спробувати. Тканину принесли з дому, розвісили основу біля її робочого кабінету і почали працювати. Тоді до нас приєдналися ще небайдужі жінки і доньки Євгенії Олеся та Іра».

Паралельно у Близнюках було створено ще групу в’язальниць на чолі з Людмилою Шаповаловою. Жінкам селищна рада виділила велике приміщення для роботи, то Анатолій проявив ініціативу і запропонував об’єднатися. Вже 6 червня робота закипіла, бо збільшилася кількість людей і прийшло розуміння, що виготовляти сітки потрібно з інших матеріалів й ідеальним для цього є спанбонд. Ващенко згадує: «Ми то розуміли, що зі спанбонду маскувальні сітки легкі та зручні у використанні, але він коштував грошей. Спочатку скинулися самі, а потім за підтримки медіа «Нове життя», яке на своїх платформах розповсюдило інформацію про потребу в тканині, справи пішли краще. До слова, деякий час ми працювали із ГО «Харкову Мир», яку очолює наша землячка Надія Мороз. Вони також давали нам безкоштовно тканину, а ми плели сітки. З часом виникла ідея робити подушки із обрізків з флісок, нашоломники, а потім вже почали виготовляти й кікімори».

Загалом плести сітки приходять різні люди, але основними та постійними є ці волонтери: Людмила Шаповалова, Тетяна Микулинська, Зоя Лосєва, Тетяна Пяткіна, Тетяна Іржавська, Ольга Соботта, Наталя Чуб, Любов Недай, Любов Дудченко, Олександра Кудлай, Марія Кіне, Лідія Пальчак, Зінаїда Старолатко, Надія Ковалевська, Ірина Завада, Маргарита Юрченко, Наталя Карась, Лідія Віноходова, Зоя Чорна, Валентина Дригола, Тетяна Букіна, Валентина Полякова, Раїса Кіктєва, Лідія Мироненко, Сергій Євдокимов, Євгенія Рябухіна та її доньки Олесі та Ірина. Вік жінок коливається від 14 (Олеся Рябухіна) до 83 (Марія Кіне).

Спільна робота завжди зближає людей. То й почали об’єднуватися докупи волонтери з інших населених пунктів Близнюківської громади. Ващенко розповідає: «Я ветеринарний лікар, маю багато друзів та знайомих, але ніколи не думав, що війна наскільки широко розкриє горизонти мого особистого спілкування. В першу чергу – це жителі нашої громади. Ми стали тісно співпрацювати з волонтерами із Самійлівського старостинського округу. Зараз там працює дві бригади: Верхньоводянську очолює Інна Климець, а Самійлівську – Оксана Чигрин. А ще з волонтерами із Харкова та Лозової. Наприклад, зараз дуже дружу із ГО «Жіночий легіон», БО «Незламна берегиня», волонтеркою Вітою Тарасенко і, звичайно, маю безліч друзів серед захисників. Ми намагаємось наші вироби ( від ред: маскувальні сітки, маскувальні халати (взимку), кікімори, нашоломники, подушки, килимки, плетені гачком, в’язані шкарпетки, окопні свічки та ще безліч необхідних військовим речей), передавати із рук в руки. Сотні чоловіків та жінок із Близнюківської громади сьогодні воюють у різних військових частинах Збройних сил України та Національної гвардії, захищаючи рідну землю, то ми вирішили найбільшу підтримку надавати саме нашим землякам».

В Україні існує давня традиція суспільної праці, взаємодопомоги, піклування про ближнього. Осіб, які працювали у цій сфері, називали громадськими діячами, альтруїстами, доброчинцями, добровольцями тощо, а з кінця XX століття — волонтерами. То й жителі Близнюківщини просто робили те, що в їхніх силах, не задумуючись над тим, щоб створити громадську чи благодійну організацію. Але час прийшов і з 21 листопада БО «БФ «Єдність Близнюківщини» має власний рахунок, на який ви можете скидати гроші, що ОБОВ’ЯЗКОВО та БЕЗЗАПЕРЕЧНО використовуватимуться на благодійність. Перейшовши за кюар-кодом у застосунку Приват24, ви можете швидко долучитися до доброї справи.

А ми ще поговоримо про єдність. До слова, назву благодійній організації придумували разом і виникла вона в День Незалежності України! Волонтерський рух сьогодні, як би він не називався в організаціях, фондах чи просто серед учнів та груп активних людей, є покликом душі і, мабуть, відмінною рисою ментальності українців. Називати волонтерами всіх, хто задонатив на потреби ЗСУ чи допоміг переселенцям, приніс посилку для воїна чи сплів власноруч оберіг, намалював малюнок або просто вислухав в потрібну хвилину і простягнув руку допомоги, – можливо і не варто, але… Для більшості свідомих українців всі, хто сьогодні зі зброєю в руках захищають рідну землю, – це справжні герої, то й ті, хто утримує тил, допомагаючи воїнам світла вистояти – справжні волонтери!

Ірина ВОРОНКІНА