16 липня 1990 року Верховна Рада Української РСР ухвалила документ, який назавжди змінив хід української історії. Саме цього дня була прийнята Декларація про державний суверенітет України – політичний і правовий акт, що став фундаментом майбутньої незалежної держави.
За Декларацію проголосували 355 народних депутатів із 384 присутніх. Документ став безпрецедентним кроком для тогочасної радянської України, адже вперше на законодавчому рівні було проголошено верховенство української влади на власній території та право українського народу самостійно визначати свою долю.
Крок до свободи
Наприкінці 1980-х років Радянський Союз стрімко втрачав контроль над союзними республіками. Демократичні процеси, зростання національної свідомості та прагнення до свободи охопили мільйони людей. Україна також дедалі голосніше заявляла про своє право бути господарем на власній землі.
Декларація закріпила основоположні принципи державності. Зокрема, у ній проголошувалися:
* народовладдя як основа державного устрою;
* самостійність у вирішенні внутрішніх і зовнішніх питань;
* територіальна цілісність України;
* власне громадянство;
* економічна самостійність;
* право на власні Збройні сили та органи безпеки;
* право на самостійну зовнішню політику та міжнародні відносини.
Хоча Україна ще залишалася у складі СРСР, саме цей документ став першим юридичним підтвердженням прагнення до повної державної незалежності.
Основа Акта незалежності
Минув лише рік, і 24 серпня 1991 року Верховна Рада ухвалила історичний Акт проголошення незалежності України. Його правовою основою стала саме Декларація про державний суверенітет.
Згодом багато її положень увійшли до Конституції України, прийнятої у 1996 році. Фактично Декларація стала першим проєктом майбутньої української державності.
Документ, актуальний і сьогодні
Через десятиліття після ухвалення значення Декларації не лише не зменшилося, а й стало ще очевиднішим. У час повномасштабної війни українці щодня відстоюють ті принципи, які були закладені в документі ще у 1990 році: право жити у власній незалежній державі, самостійно визначати свій шлях розвитку, захищати територіальну цілісність і свободу.
Сьогодні слова «суверенітет» і «незалежність» мають особливу вагу. За них українські військові платять найвищу ціну на фронті, а мільйони громадян щоденно працюють задля збереження держави.
Історичний урок
Декларація про державний суверенітет України стала не просто політичним документом свого часу. Вона засвідчила прагнення українського народу до свободи, яке неможливо було зупинити.
Через 36 років після її ухвалення ми ще краще розуміємо: незалежність не виникає в одну мить. Вона народжується завдяки далекоглядним рішенням, підтримці суспільства та готовності людей боронити свою державу.
Історія Декларації нагадує: сильна Україна починається з віри у власні сили, відповідальності за майбутнє та непохитного прагнення бути вільною.
Наталя ТКАЧЕНКО
