З початком повномасштабного вторгнення московитів мільйони українців потребують допомоги. Хтось медичної, а хтось — психологічної. Комусь потрібне місце для ночівлі після втрати домівки, а комусь — маскувальні сітки та окопні свічки на передову. Щодня вже третій рік поспіль цю допомогу надають волонтерки, парамедикині, психологині, захисниці. Долучаються до допомоги армії і мисткині, серед яких художниця із Близнюків Анастасія Мовчан.
«Люблю те, що роблю, – каже Анастасія. – Фарби, пензлі, кольори – це і є моє життя. Мені подобається, що я можу зробити цей світ яскравішим та трохи теплішим, особливо зараз, коли довкола так багато болю». Художниця не тільки вміє чудово малювати, вона займається декоративним розписом, писанкарством, вишиванням, випалюванням по дереву, живописом олійними фарбами.
«Наразі моє захоплення – це петриківський розпис та олійний живопис. Маю безліч ідей, які поступово втілюю в життя. Як приходять ідеї? Не повірите – у сні. Коли стою на роздоріжжі творчих думок, то намагаюсь відключитися від проблем, перед сном ще раз сформулювати своє бажання щодо напрямку роботи і вві сні отримую ідеї. Зранку залишається лише їх скомпонувати. То в моєму випадку прислів’я «Ранок мудріший за вечір» працює на всі сто відсотків», – ділиться мисткиня.
Малює Анастасія з шести років, тож під час вибору професії довго не сумнівалася, обравши те, до чого прагнула душа. Здобувши освіту, протягом семи років працювала викладачкою образотворчого мистецтва у Близнюківській школі мистецтв, потім навчала учнів та учениць малюванню в «Авторській школі Бойка» у Харкові, а паралельно їздила до рідної Близнюківської громади, з якою і пов’язувала втілення своєї мрії – відкриття власної арт-студії.
Війна змінила життя, але дала сили та наснагу, тож художниця завдяки підтримці Близнюківської селищної ради таки відкрила вимріяну арт-студію. Наразі вона є працівницею Центру надання культурних послуг і навчає образотворчому мистецтву та мистецтву художнього розпису близько сорока людей – це діти і дорослі.
«Я вчу жителів та жительок громади не просто малювати, а закохую у цей вид творчості, – наголошує Анастасія. – Більше того, долучаю до виготовлення виробів, які ми продаємо, а виручені кошти спрямовуємо близнюківським волонтерам на закупівлю спанбонду та основи для маскувальних сіток».
Анастасія Мовчан створила велику кількість картин та виробів, які вона оздоблює петриківським розписом, тощо. А ще є близько ста гільз та тубусів, які художниця розмальовує і продає, а виручені кошти ідуть на підтримку ЗСУ.
«Я не вмію стріляти, не зможу лікувати, але я художниця, – каже Анастасія.- То моя допомога в наближенні перемоги над рашистами полягає в роботі над тим, що в моїх силах. Спочатку я сама розмальовувала тубуси від мін та гільз, але це дуже довгий процес: їх треба вимити, висушити, нанести основу, а потім розписати. Відразу після перших же робіт побачила результат, адже мої роботи добре розкуповували, то почала долучати і своїх дорослих учениць. Зараз вже розмальовано близько ста гільз та інших військових обладунків, які розквітають під нашими пензлями і стають мирними та неагресивними. Наші вироби користуються попитом, продаються на виставках і за кордоном. Я цьому дуже рада, бо відчуваю свою значимість і долучення до загальнодержавної справи – підтримки Сил оборони».
Мисткиня зізнається, що розмальовувати військові атрибути нелегко в першу чергу морально. Саме тому вона як для себе, так і своїх учениць-помічниць робить пленери на природі та намагається організовувати екскурсії. «Коли постійно працюєш з гільзами, хочеш не хочеш, а думки в голову лізуть далеко не позитивні. Тож я ставлю перед собою мету зробити цю військову річ максимально мирною і побутовою, тому варто розвантажувати голову, змінюючи обстановку, спостерігаючи за прекрасним», – каже Анастасія.
Нещодавно учасниці арт-студії побували у Петриківці, взяли участь у майстер-класі місцевих мисткинь. Також їздили малювати, фотографуватися і допомагати до виноградарки Наталі Бовкун ( https://www.nove.in.ua/2024/07/12/vynohradarstvo-stalo-spravoiu-ii-zhyttia/ ) , а пізніше Анастасія Мовчан організувала екскурсію на лавандові поля, які обробляє її колега по проєкту «Крила» (https://www.youtube.com/watch?v=VB0fUkahWbA&t=17s&ab_channel=%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D0%B6%D0%B8%D1%82%D1%82%D1%8F).
У липні в Харківському інформаційно-виставковому центрі «Бузок» проходила виставка-продаж виробів ручної роботи українських майстрів «Історія hand-made», куди запросили до участі й Анастасію. Побачивши в інтернеті розмальовані художницею гільзи, бійці 93 бригади ЗСУ передали до Близнюків 14 гільз для розмальовки, а потім забрали їх собі ж.
Сьогодні арт-студія Анастасії Мовчан користується величезним попитом у близнюківок, які поспішають на заняття для того, щоб на деякий час забутися і відволіктися від буремного сьогодення, адже серед її учениць є дружини та матері загиблих героїв.
А сама мисткиня каже: «Я вірю в те, що малювання – це своєрідне лікування психоемоційного стану людини. Дивлячись на малюнки своїх учнів та учениць, я бачу стан їхньої душі, бо від пензля та фарб цього не заховаєш. Приємно, коли з кожним уроком лінії стають чіткішими, а фарби яскравішими».
Ірина ВОРОНКІНА
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом
