Протягом першого півріччя цього року в Україні зафіксували 97 706 звернень про домашнє насильство. Про це повідомив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець. Це серйозна проблема, яка часто залишається прихованою. Домашнє насильство має різні прояви та може торкнутися кожного та кожної. Окрім того, постраждалі особи часто приховують проблему, боячись реакції кривдника/кривдниці та осуду суспільства.
Як у Близнюківській громаді захищають права постраждалих від домашнього насильства, дізнавались журналістки «Нового життя».
Статистика випадків домашнього насильства на Близнюківщині
У Близнюківській громаді протягом минулого року зафіксовано 48 випадків домашнього насильства, а за станом на 1 вересня 2024 року – 60 випадків, з яких 3 – психологічне насильство над чоловіками. Вісім сімей та 27 дітей потерпали від насильства у 2023 році серед сімей, які опинились у складних життєвих обставинах. Наразі ж серед СЖО зафіксовано вісім звернень, за якими стоять постраждалі дорослі та 25 дітей.
Враховуючи невелику кількість населення нашої громади – цифра постраждалих досить значна.
«Коли почалось повномасштабне вторгнення московитів, на деякий час затихли кривдники, і насильства в сім’ях фактично не було, але зараз через все більш зростаючу агресію, російські інформаційні вкиди, які часто поширюються місцевими жителями без розуміння того, що вони роблять, на тлі алкогольного сп’яніння – кількість випадків насильства збільшується. Найчастіше потерпають жінки і діти, які бувають присутніми під час сварки батьків», – каже поліцейський офіцер громади Андрій Будаква.
Притулок для тих, хто зазнає домашнього насильства
Раніше жінок та дітей з Близнюківщини, котрі постраждали від домашнього насильства, скеровували до Краснопавлівського кризового центру Лозівського району, а зараз і в Близнюківській громаді є притулок.
В минулому році Центр надання соціальних послуг взяв участь у конкурсі-проєкті міжнародної організації народонаселення ООН. В підсумку Близнюківська громада, єдина у Харківській області, виграла його.
«За зрозумілих причин ми не можемо вказати адресу, де наразі функціонує притулок для постраждалих, – пояснює завідувачка Юліанна Волкова. – А ось розказати, що ми пропонуємо тим, хто постраждав від домашнього насильства, можу. Для проживання створено комфортні умови: є 5 спальних місць, одне окреме для немовляти, кухня з посудом, газова піч, пральна машинка, телевізор, проєктор, дитячий стільчик, стільці, іграшки. Відразу після заселення ми забезпечуємо людей і продуктами харчування. Попри чудові умови, шелтером ще жодного разу не скористалися, хоча постраждалим від насильства пропонують тимчасове перебування у ньому».
То чим аргументують відмову від перебування в притулку постраждалі? Працівниці відділення з питань соціальної роботи ЦНСП кажуть, що постраждалі жінки бояться насамперед розголосу, адже громада невелика і всі один одного знають. «Дехто відмовляється, бо треба топити в хаті, бо діти звикли жити у своєму домі, – розповідає керівниця відділення Ірина Нікітіна. – Дехто не може залишити без нагляду підсобне господарство, а деякі жінки запевняють, що не можуть кинути кривдника навіть на декілька діб, бо «він же хороший, проспиться і все добре буде». Будь-які пояснення щодо перебування в безпеці у притулку, де постраждалій надаватиметься психологічна та юридична допомога, на близнюківок не діють. А гендерний стереотип: що люди скажуть? – діє безвідмовно. То ми й працюємо над тим, щоб зруйнувати його та побороти страхи постраждалих».
Які види насильства існують
Домашнє насильство – це не лише про завдані побої. Насправді, крім фізичного, воно може бути емоційним, економічним, сексуальним (ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Але у всіх цих різновидів є спільні ознаки: відсутність поваги до іншої особи, прагнення влади та контролю над ним або нею, керування його або її рішеннями та діями. Домашнє насильство може бути спрямоване на дружину, чоловіка чи дітей, на інших родичів. Втім, у жодному з випадків воно не є внутрішньосімейною справою чи особливостями родинного спілкування. Це – протиправні дії, яким немає виправдання та про які не можна мовчати.
Яке покарання отримують кривдники?
Як пояснюють в поліції, по факту складається протокол, виноситься заборонний припис стосовно кривдника/кривдниці на 10 днів. Протягом цього часу варто залишити житло потерпілої/потерпілого та не спілкуватися з жертвою насилля. В залежності від виду, тяжкості наслідків та систематичності домашнього насилля особу-кривдника/кривдницю можуть притягнути до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, або до кримінальної відповідальності за скоєння злочину: адміністративна (ст. 173-2 КУпАП); кримінальна (ст.125, 126, 122, 121, 115, 120, 127, 152-154 та ін. КК України.
“Ми діємо за ситуацією, а вони в кожному випадку різні, – пояснює Андрій Будаква. – Якщо страждають діти, то, окрім Служби у справах дітей, з нами працює ще і ювенальний поліцейський. Також з кривдниками проводимо бесіди, складаємо відповідний протокол, який в подальшому направляється до суду. А вже суд може накласти штраф, присудити громадські роботи або адмінарешт до 15 діб. Наприклад, вироком суду 31 серпня 2023 року було призначено позбавлення волі строком на 3 місяці громадянину Г. з Садового. Цьогоріч на моїй території обслуговування стало менше викликів щодо насильства в сім’ї, це добре. Прикро, коли безпідставно страждають жінки і діти. Хоча, у нашій громаді є й випадки психологічного насильства над чоловіками. Мали місце кривди жінки щодо чоловіка, матері – щодо неповнолітнього сина, сестри – щодо брата. Постраждалим варто не мовчати, бо, як показує практика, повторення не забариться і повториться знову. Не можна терпіти, треба діяти, а ми зробимо все від нас залежне, щоб кривдник чи кривдниця серйозно подумали над тим, що вони роблять».
Куди звертатись, якщо ви потерпаєте від насильства
Якщо людина потерпає від домашнього насильства, вона може звернутися в Урядовий контактний центр за номером 1547 (із мобільного або стаціонарного) й отримати там консультацію чи психологічну підтримку. Зателефонувати можна й на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства – 116 123 (з мобільного) або 0 800 500 335 (зі стаціонарного), де цілодобово й безкоштовно надають інформаційну, соціально-психологічну та юридичну підтримку.
Також необхідно викликати поліцію за телефоном 102 або ж звернутися у відділок особисто. Поліція в разі домашнього насильства має повноваження винести кривднику терміновий заборонний припис і скерувати постраждалу (разом із дітьми) до притулку.
У Близнюківській громаді задля запобігання та протидії домашньому насильству працюють відповідні служби – Центр надання соціальних послуг (далі ЦНСП), Координаційна рада з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству, торгівлі людьми тощо.
Директорка ЦНСП Лідія Шулець повідомляє, що фахівчині Центру проводять профілактичну роботу з родинами, де можливі випадки домашнього насильства, адже вони знаходяться на обліку. «Ми постійно координуємо роботу з попередження насильства в сім’ях, – розповідає очільниця ЦНСП. – Одним із підрозділів Центру є відділення з питань соціальної роботи, сімейних форм виховання, протидії торгівлі людьми, яке очолює Нікітіна Ірина. Саме це відділення тісно співпрацює з поліцією та зі Службою у справах дітей Близнюківської селищної ради. Задля запобігання насильства у сім’ях з проблемними родинами ведеться профілактична робота. У разі загострення ситуації, варто терміново телефонувати до поліції за номером 102, а можна й до нашого Центру, якщо кривдник чи кривдниця агресує вдень, за номером 0575460005. Бригада, яка складається із поліцейського офіцера громади, відповідального за територію, де зафіксовано випадок насильства, дві фахівчині нашого Центру та, у разі, якщо в сім’ї є діти, то й працівниці Служби у справах дітей, виїжджає миттєво у будь-який час доби. Наразі всі поліцейські офіцери громади забезпечені автотранспортом, то реагування дуже швидке».
Варто додати, що Координаційна рада з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству, торгівлі людьми розглядає нагальні питання щоквартально.
Також омбудсман Дмитро Лубінець наголошує, що всі, хто залучені до сфери запобігання та протидії домашньому насильству, мають надавати всебічну підтримку постраждалим. Знаковою подією у цій сфері в Україні стало набуття чинності Стамбульської конвенції. Її ратифікація була ключовою рекомендацією Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини упродовж останніх років. Це дієвий механізм, який гарантує захист прав осіб, які постраждали від домашнього насильства та насильства за ознакою статі. Дмитро Лубінець нагадує, про випадки неналежної допомоги та неналежного захисту від домашнього насильства ви можете повідомити Уповноваженому: вул. Інститутська, 21/8, м. Київ, 01008; електронною поштою: hotline@ombudsman.gov.ua; зателефонувати на гарячу лінію: 0800501720.
Ірина ВОРОНКІНА
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом