Першого лютого на трасі до Часового Яру волонтери та волонтерки з Близнюківщини разом із уплатнівським співочим гуртом «Забава» організували польову кухню для захисників та захисниць.
Куліш та плов, борщ та смаколики, а ще пряники із шевронами бригад та патріотичним візерунком приносили задоволення військовим.
«Дорога, на якій ми організували кухню, не є тією, де надовго зупиняються. Нею їдуть або на позиції, або з позицій. Тому ми пакували пакети з їжею і швидко передавали їх хлопцям в автівки», – розповідає Таїсія Плішан.
Сестри Ангеліна і Таїсія Плішан, Алевтина Булгакова та Алла Вольф, Єлизавета Плотнікова та Василь Олексюк, Олександра Бган та Вікторія Зарічна, учасниці гурту «Забава» на чолі з Людмилою Каменевою зробили все можливе, щоб підбадьорити захисників, нагодувати домашніми смаколиками, подарувати тепло рідного дому та запевнити, що ми всі віримо в міць та витримку Сил оборони України.
Борщ та куліш варили уплатнівські жінки, приправляючи страви українськими ліричними піснями, а плов на багатті готували інші волонтери. Ірина з Білої Церкви, яка постійно передає на фронт свої фірмові пряники, звісно, безкоштовно, і цього разу долучилась до волонтерської ідеї, то 200 ексклюзивних смачних та красивих пряників викликали радісні посмішки у суворих військових.
Слухи про те, що на трасі працює польова кухня, швидко розповсюдилися і захисники почали, навіть, робити замовлення.
«Хлопці під’їжджали і просили скласти обіди на 5 або ж 15 осіб, – каже Людмила Каменева.- Ми швиденько пакували їжу, передавали в автівки та ще й пісні співали. То військові були задоволені і розчулені. Нам дякували за таку несподівану приємність, а ми, зі сльозами, їм – за захист. Хто мав час, зупинялись і залишали написи на прапорі, а за кожен допис волонтерки давали пряник. Як же раділи наші дорогі хлопчики, коли отримували пряник із шевроном своєї бригади»
Підтягнулись до польової кухні і військові з бригад, якими опікуються сестри Плішан з 2022 року. То емоції били за край. Смачна їжа, радість зустрічі, спілкування та побажання Божого захисту воїнам на тлі красивих народних пісень зробили свою добру справу.
«Обов’язково треба робити такі ось мирні, домашні сюрпризи захисникам, – каже Людмила Каменева. – Користуючись нагодою, звертаюсь до всіх, хто читає ці рядки. Нашим захисникам та захисницям потрібна підтримка зараз навіть більше, ніж раніше. Не будьте байдужими, долучайтесь до волонтерських зборів, донатьте, допомагайте! Для наших воїнів навіть хвилина радості та віри в те, що їх люблять, цінують та чекають, – необхідний мотив».
Ірина ВОРОНКІНА
