Інтерв’ю з начальницею Близнюківського відділу Центру зайнятості Оленою Жерноклєєвою
Цього року служба зайнятості України відзначає 35 років діяльності. За цей час вона пройшла шлях від установи, що видавала направлення на роботу, до сучасної сервісної служби з потужною цифровою базою, широким спектром програм підтримки й орієнтацією на потреби кожної людини. Як змінювалася робота Центру зайнятості, якою є ситуація на ринку праці Близнюківської громади та що чекає на клієнтів служби у майбутньому — про це ми поговорили з Оленою Жерноклєєвою, яка очолює Близнюківський відділ із 2001 року.
– Цього року служба зайнятості відзначає 35-річчя. Охарактеризуйте шлях, який вона пройшла?
За ці роки служба зайнятості завжди йшла в ногу з вимогами часу: оновлювалася, підлаштовувалася під обставини й життєві виклики. А ось головна мета залишалася незмінною: надання якомога ширшого спектра якісних послуг незайнятому населенню та роботодавцям.
– Які зміни у роботі ви вважаєте найвагомішими?
Насамперед це цифровізація. Сьогодні функціонують електронні кабінети шукачів роботи, формується електронне сховище персональних справ безробітних. Завдяки цьому ми можемо оперативно працювати, надавати послуги дистанційно і, що важливо, – значно зменшився обсяг паперової роботи.
– Як змінилася роль Центру зайнятості у Близнюківській громаді?
Суть роботи залишається незмінною. Ми завжди підтримували розвиток бізнесу, а зараз надаємо велику допомогу внутрішньо переміщеним особам. До всього, протягом останніх років впроваджено різні компенсаційні програми для роботодавців при працевлаштуванні незайнятого населення.
– Наскільки війна вплинула на ситуацію з робочою силою?
Вплинула суттєво. Зменшилась кількість звернень, особливо від чоловіків, бо більшість на війні. За станом на 1 грудня цього року в нас перебуває на обліку 134 особи, а до початку повномасштабного вторгнення – було понад тисячу людей.
-Які професії найбільш затребувані?
Оскільки Близнюківська громада розташована у сільськогосподарському регіоні, традиційно потрібні агрономи, трактористи, комбайнери, зоотехніки, тваринники. Останнім часом зростає попит на саперів.
-Що найчастіше турбує тих, хто реєструється у ЦЗ?
Звісно в першу чергу, – це пошук роботи, інколи – саме за фахом. Але через шість місяців без роботи людина втрачає фаховість, тож ми пропонуємо інші варіанти. Також багато звернень стосується оформлення малозабезпечених виплат та допомоги для ВПО.
– Які програми підтримки зараз найдієвіші?
Це навчання, перенавчання й підвищення кваліфікації, у тому числі за ваучерами. Активно працюють гранти та мікрогранти на відкриття власної справи. Корисними є також громадські та суспільно корисні роботи. Роботодавці можуть скористатися компенсаційними програмами при працевлаштуванні безробітних.
– Які онлайн-можливості полегшують клієнтам доступ до ЦЗ?
Подати заяву на статус безробітного сьогодні можна через застосунок «Дія» або через електронний кабінет. Наразі впроваджується електронний підпис, яким безробітні підтверджуватимуть дистанційне відвідування.
-Чи будуть розширюватися цифрові сервіси надалі?
Безумовно. Державний центр зайнятості постійно працює над оновленням сервісів, дослухається до потреб клієнтів і вимог часу.
– Чи змінився попит на військові професії?
У нашій країні вже давно триває війна, тому й попит на військові професії є. Проводяться ярмарки вакансій, зокрема онлайн, під час яких військові частини інформують про переваги проходження служби в тій чи іншій бригаді. І знову ж таки, зараз є постійна потреба в саперах.
– Чи допомагає центр зайнятості переселенцям і ветеранам?
Звісно, і дуже активно. Фахівчині працюють з людиною індивідуально, підбираючи відповідні вакансії. Є можливість відшкодування роботодавцю витрат на зарплату згідно з Постановами КМУ №331 (протягом шести місяців виплачується мінімальна зарплата) та №696 (протягом року через місяць відшкодовуються фактичні витрати на зарплату, але не більше двох розмірів мінімальної зарплати). Внутрішньо переміщеним особам пропонуємо навчання, перекваліфікацію, навчання за ваучерами та інші інструменти задля успішного працевлаштування.
– Олено Володимирівно, а скільки років Ви працюєте у службі зайнятості та що запам’яталося найбільше?
Працюю з 10 вересня 2001 року. Найбільше надихають історії, коли людина знаходить своє покликання, задоволена роботою, можливо і не за фахом, але з новими можливостями. Приємно, коли місцеві жителі чи внутрішньо переміщені особи отримують мікрогранти на розвиток або відкриття власного бізнесу, створюють робочі місця. Попри війну вони не лише стають підприємцями, а й дають можливість працювати іншим.
– Що надихає особисто Вас у роботі?
Новий сучасний підхід до виконання професійних обов’язків. Це підштовхує до навчання та підвищення кваліфікації. І, звичайно, можливість допомогти людям у складних життєвих ситуаціях. Я щиро вітаю всіх працівників служби зайнятості з професійним ювілеєм. Дякую колегам за співпрацю.
Бажаю нам витримки, натхнення, віри в свою справу та сил допомагати людям навіть у найскладніші часи. Нехай наша робота і надалі приносить користь громаді та країні.
Служба зайнятості продовжує залишатися надійною опорою для тих, хто шукає роботу чи прагне розвивати власну справу. А попереду – нові виклики, інновації та можливості, до яких, як і всі попередні десятиліття, вона буде готова.
Ірина ВОРОНКІНА
