Головна > ГРОМАДА > ІСТОРІЯ (Page 2)

23 травня в Україна – День героїв

У 2023 році це свято має особливу цінність, адже всіх громадян країни можна назвати героями, які по-своєму протистоять російській окупації. День героїв було запроваджене на честь всіх захисниць та захисників України, які протягом багатьох століть боролися за її незалежність та територіальну цілісність і продовжують робити це нині. Рішення створити таку важливу подію було прийняте під час II Великого збору Організації українських націоналістів 1941 року. А дату обрали на честь видатного громадського діяча, командира збройних сил, ідеолога українського націоналізму Євгена Коновальця. Його 23 травня 1938 року підступно вбили в Роттердамі. Спершу День героїв святкували підпільно, але зі здобуттям Україною незалежності воно почало набувати

Читати далі

Роз’їзд №13 Рудаєве. Історія виникнення та розвитку

З нагоди сторіччя Близнюківського району історик-дослідник Михайло Волков розповідає про роз’їзд №13, з якого почалася історія виникнення та розвитку залізничного сполучення на Близнюківщині. Перша залізнична зупинка зі станції Близнюки в бік Лозової - Рудаєве. На перший погляд здається, що це звичайна платформа, поруч з якою знаходиться село Шевченкове Перше. Чому ж так сталося, що село має одну назву, а залізнична платформа іншу? Відповідь на це запитання криється у будівництві Курсько-Харківської-Азовської залізниці. Різниця між появою роз’їзду Рудаєво та села Шевченкове Перше близько 50 років. Спробуймо послідовно повернутися до подій того часу. Загалом, будівництво залізниці, яка проходить по території Близнюківщини, почалося навесні 1868 року. Першу

Читати далі

Екскурс у 50-ті: звідки взявся “радянський народ” і чому слово “Бандера” досі болить росіянам

Науково-технічна революція, технологічний прорив США, кінець Сталінської епохи, хрущовська відлига, ядерні перегони, Холодна та гаряча Корейська війни, які могли перерости у новий глобальний конфлікт – це все про світ 1950-х років. А що ж в Україні? А Україна після завершення Другої світової війни опинилася повністю під контролем так званої радянської влади. Чому "так званої"? Бо насправді ради ні на що не впливали, а всі рішення ухвалював одноосібно авторитарний очільник держави Йосип Сталін. Так, довгоочікуваний мир після тривалої боротьби у світі настав, але Сталін не сприймав його як перемогу – він сформувався як більшовик-терорист, а не як політик. Тож і після війни продовжив

Читати далі

Як росія маніпулює історичним минулим України

Маніпулювання історією та звинувачення в «нацизмі» стали найбільш видимими наративами російської пропаганди у Facebook Історії української боротьби за незалежність у XX столітті відведене окреме місце в сучасних наративах російської пропаганди. Усі вони спрямовані на дегуманізацію українців через навішування ярликів «воєнних злочинців» або «нацистів», а також на конструювання доказів для іншого наративу про Україну як «недодержаву». У цьому контексті варто згадати про образ УПА, який Росія використовує для конструювання наративів про Україну як «нацистську державу» та «українців як нацистських колаборантів. яких потрібно знищити». Ці наративи зазнали трансформацій у 2014 році, оскільки російські пропагандисти почали використовувати наративи про «нацизм в Україні» та «радикалів, які знищать російськомовне

Читати далі

Селу Слобожанському (Воровського) сьогодні виповнюється 100 років. Дослідження Олексія Шарпила

У ХІХ столітті Близнюківщина входила до Катеринославської губернії Павлоградського повіту. Вона була типовим поміщицько-куркульським районом. Більше половини земель належала тоді багатіям, таким як Сумароков, Короставцев, Криштопов, Пукалов, Варкантін та інші. На одного поміщика припадало 66 кріпаків. Теперішні землі Кіровської сільради належали братам Галичам та Пукалову. В результаті проведення столипінської (1910 р.) аграрної реформи посилилось розшарування селянства. На території з’явились багатії Котелевці, Наріжні, Циси, Горобці, Харченки, Чорні, Кучери та інші. Радянська влада остаточно була встановлена у кінці грудня 1919 року. В квітні 1920 року на засіданні Політбюро ЦК КП (б) було прийнято рішення про створення на Україні комітетів незаможних селян. Держава почала проводити розселення людей, де були

Читати далі

Українське намисто: історія, символіка, види прикрас

Намисто – одна з найдавніших традиційних прикрас України. З давніх давен прикраси на шию виконували одразу дві функції – декоративну та захисну. Так, наприклад, найголовніші оберегові прикраси носились на тілі – хрестики, обручки. Браслети, а ті, що виконували більше декоративну функцію, носились поверх одягу й свідчили про достаток родини. Так, наприклад, вісім разків коралів коштували немало, як пара волів. Українки завжди були дуже вишуканими, а тому слідкували за модою і особливо цінували прикраси. Вважалось, що вийти на вулицю без намиста, те ж саме, що вийти голою. Тому в кожної газдині була велика кількість прикрас, стрічок, гердан. З плином часу та моди

Читати далі

В Україні святкують День народження Тараса Шевченка

9 березня – День народження Тараса Шевченка. Великий Кобзар був патріотом, великим письменником, поетом та художником. Для більшості українців ця видатна постать є національним героєм. Життя та творчість Тараса Шевченка були присвячені боротьбі за українську незалежність та свободу нашого народу. Тарас Шевченко народився на Черкащині у кріпацькій родині. Він рано осиротів, але завдяки власному розуму здобув освіту. У підлітковому віці був слугою в маєтку багатого поміщика Енгельгардта. Разом із паном, якому належав, він поїхав до Петербурга.  Юнак мав талант до малювання і отримав змогу займатися мистецтвом у петербурзького художника Ширяєва. Спілкуючись у творчих колах, Шевченко привернув увагу інтелігенції. Згодом художник Карл Брюллов та поет Василій

Читати далі

Уплатне – райцентр?

Самійлівський чи Близнюківський Досліджуючи історію адміністративно-територіального устрою Близнюківського району, я з’ясував, що районним центром спочатку було село Самійлівка колишньої Криштопівської сільської ради - відповідно і район був Самійлівським. Нагадую, що сам район було створено 12 квітня 1923 року. У грудні 1924 року центр перенесли з Самійлівки в Близнюки і район перейменували на Близнюківський. Згідно з топонімікою того часу, в усіх офіційних документах вказувалося Близнеці, а район - Близнецівський. З приводу Самійлівського району точилися дискусії, та були знайдені документи, які засвідчують існування даної адміністративної одиниці. Я гадав, що на цьому питання вичерпано, але виявилося, що ні. Уплатне – центр Близнюківщини Згідно з протоколом Павлоградської адміністративно-територіальної комісії

Читати далі

Життя родини в історії району

Кожен край пишається своїми людьми, які примножують його славу і успіхи своєю працею. Тож мені хочеться розповісти про добре відомув нашому селищі і районі родину Шевчунів.Прибула ця сім’я на Близнюківщину в далекому 1926 році в село Морокіно Близнюківського району Павлоградського округу Катеринославської губернії (в 1933 році Близнюківський район став відноситись до Харківської області). Виділили їм два гектари землі. Під заставу майбутнього врожаю Марко Іванович взяв державну позику для купівлі сівалки, молотарки, зерна на посів. Почали обробляти землю та розводити худобу і птицю. Селяни повинні були платити данину на кожну худобу в господарстві, навіть на кожне дерево і садовий кущ. Оскільки

Читати далі

Звідки єсть і пішла земля Близнюківська?

На межі столітнього ювілею неможливо оминути питання «Звідки єсть і пішла земля Близнюківська?» (вибачте автору за плагіат Нестора) але питання щодо походження назви селища Близнюки неможливо вважати закритим, допоки не були вивчені всі наявні джерела.Історію Близнюківщини досліджували місцеві краєзнавці-ентузіасти, але всі вони спирались лише на спогади старожилів та залучення досить бідної джерельної бази. І тільки поєднання картографічних та наявних матеріалів дають змогу деталізувати та візуалізувати вивчення історії селища Близнюки.Отже, почнемо.Територія Близнюківського району історично відноситься до зони заселення степових народів, саме тут проходив Муравський шлях. Ця обставина зумовила необхідність будівництва оборонної лінії, спорудження якої сприяло подальшій колонізації краю. Ізюмська черга української

Читати далі