Головна > ВІЙНА > ЗАГИБЛІ (Page 7)

Володимир ШЕВЧЕНКО

І знову трагічні новини. На щиті додому повертається ще один захисник України – житель Веселого, Володимир Шевченко. Учора його життя обірвав ворожий обстріл. Володимиру було 49 років. До лав Збройних сил України долучився у березні 2024 року. До цього працював у КП «Комунальник». У Володимира Шевченка залишилася мати, дружина та двоє дітей. Висловлюємо щирі співчуття усій родині загиблого захисника та особисто дружині полеглого, нашій колезі - старості Верхньосамарського старостинського округу, Олені Шевченко, з приводу непоправної втрати. Нехай вистачить сил пережити цей жах. Знайомі згадують Володимира як гарну людину, щиру, добру та товариську. Він понад усе любив свою родину та пишався успіхами дітей. Був гарним

Читати далі

Микола КОРОВАШКІН

На щиті додому повертається ще один житель нашої громади – близнюківець Микола Коровашкін.. Йому назавжди залишиться 48 років.Микола Коровашкін народився і виріс на Полтавщині. У нашій громаді проживав понад 20 років, тут створив сім’ю, тут виросли його двоє дітей.Загиблий працював на залізниці, потім – будівельником. До лав ЗСУ став добровільно у 2023 році. Служив розвідником розвідувального взводу однієї з військових частин. На його рахунку були бої на найгарячіших ділянках фронту. Свій останній бій захисник прийняв 10 липня поблизу села Григорівка Донецької області.У Миколи Коровашкіна залишилася дружина, двоє дітей та онука, якій завтра виповниться лише рік. Свого діда вона, на жаль,

Читати далі

Вічна пам’ять захиснику

Внаслідок тяжких поранень, отриманих в ході бойових дій з російським агресором, 11 червня 2024 року в шпиталі помер наш земляк – Віктор Григорович Пустовойтов  (1.12.1966 р.н.). Народився Віктор  в Лукашівці. В цьому селі він виріс, навчався, створив сім’ю. Тут його коріння, де й нині живуть всі його рідні та близькі. Захищати рідний край від російської агресії пішов не вагаючись на початку повномасштабного вторгнення. Молодший сержант Віктор Пустовойтов -  водій стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти боронив рідний край на Запорізькому напрямку. У пам’яті земляків він назавжди залишиться добрим, щирим, трудолюбивим, надійним другом та вірним сином своєї країни.Глибокі співчуття рідним і близьким

Читати далі

Андрій СТРИГУНОВ

2 червня у Близнюках помер наш захисник - солдат Андрій Стригунов, який протягом двох років воював у складі ПВС (Пост візуального спостереження). Варто розповісти, що Пости візуального спостереження за повітряною обстановкою розгортаються в місцях постійної або тимчасової дислокації, по можливості забезпечують достатній огляд повітряного простору і наземної обстановки довкола об’єкту. Особи, призначені для чергування на ПВС, повинні знати способи візуального та слухового виявлення, розпізнавання літаків і інших літальних апаратів, способи визначення напрямку (курсу) і висоти їх польоту, а також порядок складання та передачі донесень про виявлені цілі. Тобто, Андрій Стригунов робив все можливе для того, щоб знищувати ворожі літальні апарати, які

Читати далі

У Близнюках встановлено меморіальні дошки загиблим героям-енергетикам

Вшановуючи пам’ять загиблих земляків, біля будівлі Близнюківського РЕМу зібрались працівники та працівниці організації, рідні та близькі героїв-енергетиків, керівництво АТ Харківобленерго. Начальник Близнюківського РЕМ Андрій Тимощук каже: «Ще у 2022 році, захищаючи від російскої армії рідну землю, стримуючи ворога на Харківському напрямку, загинули наші хлопці - Олександр Кожушко, Сергій Гриненко, Цолак Гарібян, Володимир Кокін. Ми вирішили увіковічнити пам’ять про них, встановивши меморіальні дошки. Вдячні їм за подвиг, розділяємо нестерпний біль втрати з рідними. Для Близнюківського РРЄ та РЕМ загибель цих відважних чоловіків – непоправна втрата». Учасники заходу вшанували пам’ять усіх полеглих оборонців хвилиною мовчання. Сергій ПОПОВ

Читати далі

Олександр Горинчин

Близнюківщина попрощалася зі ще одним захисником. 18 травня поблизу села Іванівка Куп’янського району від рук російських окупантів загинув уродженець нашої громади, лейтенант Олександр Миколайович Горинчин (26.01.1992 р.н.). 26 січня йому виповнилося лише 32 роки. Таким молодим він, на жаль, і залишиться навічно.Олександр був командиром розвідувальної роти однієї з військових частин, ніс службу з 11 січня 2023 року. Олександр Горинчин народився у виріс у селі Берестове Добровільського старостинського округу. Наразі його родина проживає у Лозовій, де Героя і провели в останню путь. Висловлюємо щирі співчуття родині загиблого захисника. Поділяємо цей невимовний біль.Спочивай з миром, воїне!

Читати далі

Відділення лісівників стримало наступ русні на Миколаївщині. Пам’яті земляка

19 травня 2024 року Олександру Сільченку мало б виповнитися 29 років, але вже більше року, з 6 квітня 2023 він є воїном небесного війська захисників України. Його мама розповіла журналістам медіа «Нове життя» про свого сина, який віддав життя за Батьківщину. «Про Сашу повинні знати якомога більше людей, бо він був надзвичайною людиною, яка безмежно любила життя і робила його красивим», - каже Тетяна Миколаївна. Олександр був молодшим сином в родині Сільченків з Новоукраїнки. Веселий, самовпевнений, впертий юнак завжди був лідером у всьому. Після закінчення школи він пішов навчатись до Чугуєво-Бабчанського лісового коледжу. Його вибір професії був очевидним, адже всі чоловіки

Читати далі

Олександр Черемісов

Поповнив небесне військо захисників ще один герой - Олександр Черемісов. Олександр був стрільцем-снайпером-розвідником. Загинув в бою 2 травня, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі, даній українському народу. Черемісов народився у 1989 році в багатодітній родині. Мав старшу сестру, брата та брата-близнюка. Закінчив 9 класів Широчанської школи. Продовжив здобувати профтехосвіту. Друзі, рідні та знайомі запам'ятали Олександра добрим, ввічливим, щирим. Він мав веселу вдачу, завжди був оптимістом та підбадьорював інших. Похований 8 травня на Лозівському центральному цвинтарі. Співчуття рідним та близьким. Вічна шана та Слава Герою!

Читати далі

Ті, що народжуються раз на століття, вмерти можуть кожен день!

Моє знайомство із Сергієм Васильовичем Масловським розпочалось у вересні 2014 року.  На той час у місті Лозова об'єднались небайдужі патріоти, які з початком АТО виявили бажання бути волонтерами і допомагати тим, хто цього потребує. Була створена Громадська Організація "Жіночий Легіон Лозівщини", і починали ми свою діяльність із допомоги біженцям з Донбасу, але через деякий час нами було прийнято рішення про те, що ми спрямовуємо свою діяльність на допомогу ЗСУ, нашим хлопцям - добровольцям, які пішли захищати нас і Україну. Робота нашого осередку полягала в тому, що у кожної з дівчат - волонтерок були свої списки підопічних військових. Мені дістався список 92 ОМБР,

Читати далі

Данило ПЄЛЄВІН

І знову біда накрила чорним крилом Близнюківську громаду. Захищаючи Україну, загинув Пєлєвін Данило Артемович. Данило єдиний син у матері. Він народився 1 серпня 2001 року народження у селі Верхньоводяному. У 2018 році закінчив Самійлівський ліцей і вступив до Харківської військової академії Національної Гвардії. У березні 2022 року повинен був отримати диплом, але, коли почалось повномасштабне вторгнення московитів, всі випускники академії пішли воювати. Пєлєвін розпочинав військову службу у в/ч м.Павлограда. Потім був призначений командиром взводу і ніс службу на кордоні Харків-Бєлгород, брав участь у визволенні Харківщини. Пізніше військова частина, де ніс службу наш земляк, захищала місто Кремінна Донецької області.  Данило Пєлєвін був

Читати далі