П’ятниця, 29 Березня, 2024
Головна > ГАЗЕТА > БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю > Закладаємо фундамент майбутньої футбольної команди громади

Закладаємо фундамент майбутньої футбольної команди громади

Спортінструктором з фізичного виховання Близнюківської селищної ради Лозівського району вже півроку працює  Віталій  Басанець.

Саме з ним далі піде розмова.

– Віталіє Анатолійовичу, у Близнюках Вас знають як тренера юних футболістів, центрального захисника, який грає за футбольну команду «Лозова-Панютине» та ще володаря Кубка газети «Нове життя». Розкажіть, будь ласка, як доля привела вас до Близнюків, адже живете Ви в Лозовій?

– Моє рідне місто дійсно Лозова, де я народився у 1983 році і з восьми років почав займатися футболом. Однак, з Близнюківщиною моя доля теж тісно переплетена. По закінченні вищого навчального закладу Андрій Вікторович Воронкін, який на той час очолював відділ молоді та спорту Близнюківської РДА, запропонував мені роботу у Самійлівському освітньому закладі. Це і було моїм першим робочим місцем, де я вів секцію футболу.

Я чудово пам’ятаю своїх вихованців – це Євгеній Грищенко, Владислав Дядечко, Антон Черненко, Євгеній Михайлов, Андрій Боголюбський, Олександр Назарько, Дмитро Жиров, Данило Орловський. Юнакам зараз вже по 16 -18 років, але до цього часу ми спілкуємося. Не так довго я працював у Самійлівці, але це дало мені певний досвід. А ось півроку тому надійшла пропозиція щодо роботи від Близнюківського селищного голови Геннадія Степановича Короля. То вже шість місяців  працюю тренером, готуючи дві групи хлопчиків до футбольного майбутнього.

– Розкажіть трішки про своє власне спортивне життя.

– Все моє життя пов’язане з футболом. Ось як пішов у вісім років до Лозівської спортивної школи, так граю і дотепер. В академії, де я навчався, досить потужна спортивна база, то я був у складі вузівської команди, пізніше – у Краснокутській ФК «Газовик», яка входила до ІІ ліги України, потім – ФК «Бурштин» Іванофранківської області, ця команда вже була в І лізі України. За сільські команди грав, а зараз центральний захисник у ФК «Лозова-Панютине». 

– Скажіть, будь ласка, а які групи дітей Ви тренуєте та чи їздять на заняття діти з сіл Близнюківщини?

–  Я треную дві групи хлопчиків: 2013-2014 років народження та 2012 і старші. Всього близько 40 дітей.  Ще дві групи тренує Вадим Шарков – тренер Близнюківської ДЮСШ. Наразі на заняття  ходять в основному діти з Близнюків, але є ще й з Садового та  Лукашівки. Звичайно, мені б хотілося, щоб до тренувань були залучені діти з усіх населених пунктів Близнюківщини, адже саме зараз ми закладаємо фундамент майбутньої футбольної команди Близнюківської громади. Думаю, згодом все налагодиться, але без підтримки місцевої влади не обійтися.

– Ви маєте план розвитку спортивної галузі Близнюківщини?

– Стосовно цього у мене є відповідні напрацювання, але в основному вони стосуються розвитку футболу, бо в цих аспектах я орієнтуюся. Зараз проводимо розіграш Кубка афганців, участь в якому беруть вісім команд. Далі планую зібрати представників всіх сільських футбольних команд, щоб просто поспілкуватися з ними і розробити план дій надалі. Адже раніше при сільських радах працювали інструктори по спорту, робота яких була спрямована на розвиток спорту на місцях, а зараз все знаходиться в іншій площині. Незабаром  пропонуватиму і відкриття спортивних секцій в дитячих садках – це не тільки фізичний розвиток дитини, це закладення спортивних навичок змалку, згуртування дітей та привчення до дисципліни.

Хочу також додати, що треба приділити велику увагу зміцненню матеріально-технічної бази спортивних закладів та оснащення самого стадіону. Також вважаю, що треба відновити роботу спортивних таборів, як це колись було у Надеждиному, бо, повірте, найбільше навичок та вмінь майбутній спортсмен набуває саме перебуваючи в спортивних таборах та беручи участь у змаганнях.

– Чи можете дати декілька порад батькам, які хочуть, щоб їхня дитина займалася футболом?

– Перше і найголовніше для дитини – це її бажання займатися спортом. При виборі тренера варто звернути увагу на його професіоналізм, адже він має бути серйозним психологом та мотиватором для вашого малюка.  Не забувайте мотивувати свою дитину. Якщо ви не бажаєте, щоб вона перестала фізично розвиватися, «залипаючи» у гаджетах, заохочуйте різними покупками – спортивної форми, м’яча, гетрів чи футболки.

Значну роль відіграє саме те, що батьки приводять дітей на тренування і забирають їх  Важливим є харчування юного спортсмена, адже чіпси, сухарики, газовані напої з барвниками не додадуть енергії дитині. Наостанок хотів би озвучити запитання батьків, з яким до мене часто звертаються: чи варто примушувати дітей ходити на тренування? 

Тут однозначної відповіді немає, але, на мою думку,  норовливих дітей треба таки деякий час наполегливо переконувати. А вже потім вони і самі визначаться – чи потрібні їм тренування, чи ні.

Записала 
Оксана Грач

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *