П’ятниця, 22 Жовтня, 2021
Головна > ГАЗЕТА > НАМ ПИШУТЬ > Король, П’єха і Соломон

Король, П’єха і Соломон

Словом король в деяких країнах називають одноосібного правителя – монарха. Є й інші значення цього слова. Наприклад, в шахах – це головна фігура. Він один, і весь сенс гри полягає в тому, щоб всілякими силами за рахунок жертв іншими фігурами захистити свого короля і «знищити» короля противника, – поставити йому мат! А ось в гральних картах королів аж чотири, та вони не є головними, над ними є головніші – тузи. Є й переносне значення слова – король чого-небудь, найкращий, неперевершений у якійсь справі. До речі, із більше 200 сучасних країн світу – 18 є королівствами. Монархів значно більше, та інші монархи звуться по-іншому: князь, герцог, емір, султан. Ось в Японії – імператор! Він один зберігся на увесь світ, при тому що імператорська влада у цій країні встановлена за 660 років до Різдва Христового. За гендерною ознакою тільки в Європі у Великобританії та Данії в наш час правлять королеви. Всі інші королі світу – чоловіки. Та в даному випадку мова йде про нашого – Близнюківського Короля Геннадія Степановича. Ми, близнюківці, мабуть, єдині на всю Україну, а може і не тільки на Україну, що перебуваємо під владою Короля у прямому і переносному розумінні цього слова. Думаю, кожній людині важливо знати свій родовід і свою генеалогію, та не менш важливими є знання і з ономастики – науки про імена та прізвища. Вам же, шановний Геннадію Степановичу, я вважаю, – це вкрай важливо! Бо саме прізвище покладає на Вас підвищену відповідальність за прийняття керівних управлінських рішень, від яких залежатиме життя конкретних людей і Близнюківської громади в цілому.
П’єха – це теж прізвище відомої радянської співачки. Зараз можна сказати – це вже співоча династія: сама Едіта Станіславівна, її донька Ілона Броневицька і онук Стас П’єха.
Стосовно Соломона, то це також в даному випадку – не персонаж одеських анекдотів :

  • Боже мой, кого я вижу?! Соломон Маркович!
  • Я не Соломон Маркович, я Соломон Моисеевич.
  • Вы будете мне рассказывать, как Вас зовут?! Я знал Вашего папу…


Соломон – це цар із царів, могутніший із могутніх, мудріший із мудрих, справедливий із справедливих. Вислів «соломонове рішення» дійшло до нас з тих біблійних часів, коли Соломон правив Ізраїльським царством. А це було більше, ніж 3000 років тому. Коли говорять про мудрість Соломона, справедливість прийнятих ним рішень, то, як правило, наводять приклад його суду над двома мамами, що недавно народили своїх хлопчиків. Під час сну через необережність одна із породіль задавила своє немовля. Вона зуміла підкласти свою мертву дитину іншій, забравши її живе малятко собі. Зчинився гвалт – спір між цими жінками. Вони прийшли до Соломона. Вислухавши обох, цар наказав своєму катові розрубати мечем навпіл живе дитя і віддати кожній по половинці. Одна із жінок сказала: «Хай буде так, ти дійсно мудрий і справедливий». Інша впала на коліна і благала царя не робити цього, а віддати дитину живою своїй супротивниці. Соломон сказав: «Ось мати, віддайте дитя їй», – адже справжня мати робитиме все, щоб її дитина була живою, здоровою і щасливою.
За своєю жорстокістю ймовірного наслідку цю історію можна порівняти хіба що з історією Авраама та сина його Ісаака, коли Господь перевіряв непохитність віри Авраама. Інша історія більш гуманістична і сприймається вона не так болісно, як перша. Мені вона теж дуже подобається.
Одна бідна жінка випросила в борг у добрих сусідів трохи борошна, щоб спекти перепічки і нагодувати сім’ю. Вона несла те борошно у відкритій мисці, несподівано нізвідки налетів вітер і розпорошив усе борошно. Жінка прийшла зі своєю бідою до Соломона. Цар визнав винними заморських купців, які щойно привезли багаті товари.

  • Це ви просили всемогутнього Бога, щоб він послав вам вітер і наповнив ним вітрила ваших кораблів?
  • Так, – відповіли купці.
  • Наповніть миску цієї жінки золотими монетами! – наказав цар.


Соломон також відомий як письменник Екклезіаст, 20, 21 і 22 книги Старого заповіту належать саме йому.
Тепер, коли ви, шановні читачі, знаєте, про кого йде мова в назві цієї статті, виникає запитання: чому таке, здається, несумісне сусідство і в чому його сенс?
В «Новому житті» №19 (8 травня 2021 року) була розміщена моя попередня стаття. Її опублікували також «Голос Лозівщини» та «Вісті Барвінківщини». Я отримав декілька дзвінків від колишніх челюскінців – моїх земляків з Близнюків, Краснограду, Барвінківщини та Лозівщини, яким стаття сподобалася. Щире спасибі вам за високу оцінку моїх переживань і спогадів. Дзвінків від невдоволених не було.
Що стосується алісівчан, то не знаю, хто передплачує «Нове життя» і скільки таких, хто прочитав статтю, окрім товариша мого дитинства В. О. Лугового. Коли стало відомо, що вона буде опублікована, я телефоную Василю:

  • Завтра ми отримаємо «Нове життя», зверни увагу – там буде стаття під назвою «Спогади про…майбутнє» і в ній написано про тебе.
  • А хто її надрукував?! – чується велике здивування.
  • Ну як хто? Я тобі сказав – надрукувала газета «Нове життя».

Питання, хто написав цю статтю, у Василя не виникало, але його зацікавила назва: «Я знаю, що таке минуле та майбутнє. Як можна згадувати те, чого не було? Що за нісенітниця?».
Саме тому у мене виникла потреба пояснити, «як це».
На назву «Спогади про… майбутнє» мене надихнули якраз Г.С. Король, Е. С. П’єха та Соломон і моє розуміння майбутнього.
Г.С. Король надав інтерв’ю газеті «Нове життя» №3, де розповів, що нас чекає, коли в повній мірі запрацює реформована система місцевого самоврядування, а замість обраних сільських голів будуть призначені старости. Безумовно – нас чекає світле щасливе європейське життя без будь-яких негараздів, які були ще зовсім недавно.
Це інтерв’ю називалося «Вже недалеке, але ще майбутнє». Я ж особисто думаю, що майбутнє буде без Алісівської ЗОШ, вона ж у минулому Червоношпилянська, бо не буде дітей (до слова, в цьому році нашій школі виповнюється 95 років). Також без поштового відділення, поки що воно працює в понеділок та середу. Та щоб воно функціонувало і надалі, треба передплачувати газету «Нове життя» і не тільки, писати листи, надсилати бандеролі та посилки, замовляти послуги через Укрпошту. Та хто це буде робити і за які гроші?
Тому вже зараз треба згадувати і школу, і пошту, і клуб, і медпункт – як вони працювали раніше. Та вже недалеке те майбутнє, коли всього цього може і не бути.
У 1988 році на новорічному блакитному вогнику Е.С.П’єха виконала нову пісню композитора Д.Тухманова на слова поета М.Таніча «Семейний альбом». Ось уже більше 30 років вона користується популярністю. Цю пісню Едіта Станіславівна виконує як сама, так разом із Ілоною та Стасом. Знайдіть її, будь ласка, прослухайте, я думаю, вам сподобається. Там є такі слов: «Чтобы все повторилось сначала, загляните в семейный альбом».
Шановні працівники редакції газети «Нове життя», на сторінках районного видання ви дали можливість мені і тим читачам, хто прочитав «Спогади про… майбутнє», переглянути маленьку частину фотографій із нашого «сімейного» альбому Алісівських, Рижовських та Безпальцівських челюскінців. А значить все повториться знову. Все буде добре.
І наостанок найголовніше. «Что было – то и будет; и что делалось – то и будет делаться, и нет ничего нового под солнцем». «Что было, то и теперь есть, и что будет, то уже было; и Бог воззовет прошедшее.» – Экклезіаст (І-9), (ІІІ-15). А кожна людина, яка живе з вірою у серці, знає – кожне Слово Біблії – це істина.

З повагою, Ю.О. Бобров, 18.05.2021

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *