Мінімізування втрат під час збирання зернових – актуальне питання щороку для кожного аграрія. Втім, в цьому році як посівна, так і збиральна кампанії в багатьох регіонах України, серед яких і Харківська область, проходять в надзвичайно складних умовах.
Про особливості збирання ранніх зернових культур працівниками ТОВ «Колос», небезпеку, яка чатує на аграріїв в полях, усіяних вибухонебезпечними предметами, та відповідальне ставлення керівництва до безпеки працівників та виконання продовольчої програми читайте далі.
Сільськогосподарське підприємство ТОВ «Колос», яке очолює Андрій ВОРОНКІН, обробляє земельні ділянки на території колишніх Близнюківського, Барвінківського, Балаклійського районів. То з відомих причин для працівників ТОВ збиральна кампанія 2022 нелегка і занадто ризикована.
Андрій Воронкін розповідає: «На території Балаклійської громади маємо майновий комплекс, на якому до війни проводили глибоку реконструкцію. Та в ніч з 9 на 10 березня його було частково знищено ворожим вогнем. На цей об’єкт ми мали великі плани, хотіли створити додаткові робочі місця. На жаль, майновий комплекс і досі перебуває під періодичними обстрілами та зазнає руйнувань. Незважаючи на це, наше підприємство змогло в цьому році засіяти майже всі свої посівні площі».
Власне всю посівну кампанію «Колосу» доводилось проводити в екстремальних умовах. У господарстві посіяли близько 4700 гектарів озимих зернових культур та 3200 гектарів соняшнику. Попри близькість бойових дій, всі весняно-польові роботи намагались зробити вчасно та за повної технології, а добрива вносились відповідно до технічної карти обробітку полів.
За інформацією відділу агропромислового розвитку Лозівської РВА, за станом на 21 липня, площа до збирання ранніх зернових культур на території Лозівського району становить 79,1 тис. га. Фактично зібрано 11,2 тис. га з врожайністю 29,4 ц/га.
Площа збирання пшениці становить 66,8 тис. га, зібрано 8,6 тис.га. з середньою врожайністю 33,6 ц/га. Ячмінь озимий та ярий треба збирати на площі 3,9 тис. га. Наразі зібрано 0,8 тис. га, середня врожайність 18,3 ц/га. Також скошено 1,9 тис. га гороху (загальна площа збирання -2,2 тис.га) та 1,5 тис.га озимого ріпаку з урожайністю 29,5 ц/га (загальна площа збирання – 4, 7 тис. га).
На запитання стосовно ризиків, директор ТОВ «Колос» зазначає: «З такими жнивами більшість українських аграріїв зустрічаються вперше. Території, де ми працюємо, доволі часто межують із зонами бойових дій. Отже, є постійний ризик пожеж внаслідок обстрілів та інших ситуацій, пов’язаних з війною. Перед початком жнив я зібрав всіх працівників підприємства та пояснив всю небезпеку майбутньої роботи. Приємно констатувати, що жоден не відмовився виходити в поле. Озброївшись вогнегасниками, протипожежними ковдрами, бронежилетами та касками, ми почали збирати хліб. Наразі НАШ ФРОНТ – це збирання ранніх зернових культур, адже ми повинні нагодувати і мирних жителів, і захисників. На жнивах у цьому році ми задіюємо дванадцять комбайнів (п’ять належать господарству, а сім – наймані) та п’ятдесят вантажівок. Для перемоги необхідно мати запас зерна, щоб не допустити голоду та не занапастити сільське господарство, яке є провідною галуззю України».
У ТОВ «Колос» працює більше сорока п’яти людей, серед яких і мобілізовані, які в перші ж дні війни стали на захист України. Варто додати, що керівництво господарства підтримує постійний зв’язок зі своїми працівниками, де б вони не несли службу, і надає їм значну допомогу. «Я пишаюсь земляками, з якими працюю, бо це самовіддані люди: і ті, хто пішов воювати, і ті, хто залишився працювати, бо в кожного сьогодні своя місія, результат виконання якої – ПЕРЕМОГА», – наголошує Андрій Воронкін.
Загалом головними помічниками директора є головний агроном Олександр Жарко, головний інженер Вадим Бабіч та агроном, який опікується земельними площами на території Барвінківської громади, Андрій Воробйов та ще бухгалтер Наталія Пономарьова.
Варто сказати, що сам директор не є кабінетним чиновником, а постійно знаходиться на передовій як мирного, так і воєнного фронтів. Він особисто разом з агрономами та головним інженером обстежує кожне поле на наявність вибухонебезпечних предметів перед тим, як там працюватиме сільськогосподарська техніка. Звичайно, за необхідності залучають і військових спеціалістів. До всього, Андрій Вікторович без вагань і сам сідає за кермо вантажівки чи комбайна, щоб не наражати на небезпеку механізаторів.
Він ділиться: «Ми даємо механізаторам засоби захисту – це бронежилети, каски та аптечки, бо розуміємо той ризик, на який вони йдуть. Раз за разом доводиться ремонтувати комбайни чи вантажівки, бо скати пробиваються осколками від снарядів, якими усіяні всі поля, коси рвуться, коли натрапляють на це залізяччя. То ремонтна бригада на чолі з Вадимом Бабічем фактично цілодобово в полі. Возимо запасні колеса, а вони коштують занадто дорого – від 18 тисяч гривень маленькі до 65 тисяч великі. Водій Анатолій Шаригін чи не щодня їздить в Дніпро за запчастинами. Ось вчора, коли косили пшеницю у Барвінківській громаді, де працюємо з 7 ранку до 21 години, було одинадцять обстрілів».
Наразі аграрії намагаються якомога швидше зібрати врожай. На полях працюють і комбайни, і автотранспорт, а після збирання зерна відразу йде плановий обробіток земельних площ, де задіяна тракторна техніка.
До слова, дирекція ТОВ «Колос» дбає про постійне оновлення машинно-тракторного парку, бо від цього залежить якість та кількість зібраного врожаю. Навіть в цьому році придбали два трактори Fendt 939, два оббризкувачі та два МАЗи.
Також землероби розуміють, що восени обов’язково треба сіяти зерно під урожай наступного року. «Не можна виконувати роботу наполовину, – пояснює Андрій Воронкін. – Війна війною, а людям хліб потрібен. Завдяки тому, що ми не побоялися і ризикнули та змогли під обстрілами засіяти всі свої площі, а потім ще й підживити сходи, – маємо очікуваний урожай з середньою врожайністю 44,7 центнерів з гектара. Додам, що й погода цьогоріч часто заважає процесу збирання збіжжя, але це не так прикро, як спалені ворогом хлібні ниви. Нещодавно під Балаклією рашисти скинули на наше поле з пшеницею фосфорну бомбу, то вщент вигоріло 139 гектарів».
Війна вносить свої корективи скрізь, але життя бере своє. Була у «Колосі» під час посівної кампанії «кумедна» ситуація. Один з агрономів виїхав на огляд поля в наближеній до бойових дій території та зник. Почались пошуки, і протягом трьох діб ніхто не знав, де ділася людина. Думки були різними і навіть найгіршими: полон або ж взагалі загибель. Але, на щастя, спеціаліст знайшовся живим та неушкодженим. Виявилось, що його забрали для перевірки особистості працівники своєї (української) служби безпеки. Адже агроном мав при собі карти полів та ще й вирішив пожартувати російською мовою. Тепер чоловік сумлінно вчить українську, без супроводу на поля не виїжджає і вже не жартує з бійцями на блокпостах, розповідаючи анекдоти москальською мовою.
Наостанок Андрій Вікторович Воронкін, який поспішав до комбайна, що знову натрапив на залишки снарядів, наголосив: «Все буде добре. Ми переможемо рашистів, відбудуємо Україну, розберемось з проблемами – у нас вони, як і у всіх, пов’язані з нестачею пального, високою ціною на добрива та низькою на зерно. Втім, вже понад 7 тисяч тонн збіжжя ми здали на зберігання до Краснопавлівського та Орільського хлібоприймальних пунктів, і все зерно третього харчового класу. Українці незламні, то я впевнений в тому, що ми зможемо збудувати сильну державу».
Оксана ГРАЧ
