П’ятниця, 27 Січня, 2023
Головна > ГАЗЕТА > БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю > Шість місяців роботи на чолі громади під час війни. Пережито. Зроблено. Заплановано…

Шість місяців роботи на чолі громади під час війни. Пережито. Зроблено. Заплановано…

На сесії Близнюківської селищної ради, яка відбулася 24 лютого 2022 року, Сергія Сергійовича Володченка було призначено заступником голови селищної ради. Очільник громади Геннадій Король пішов на фронт захищати Батьківщину, а всі проблеми, пов’язані з налагодженням життєдіяльності галузей тергромади, лягли на плечі молодого посадовця. Що було найважче, як налагоджувався волонтерський рух у громаді та як допомагають захисникам і внутрішньо переміщеним особам – в спілкуванні з секретарем селищної ради СЕРГІЄМ ВОЛОДЧЕНКОМ.

  • Сергіє Сергійовичу, для більшості жителів громади Ваше призначення стало несподіванкою. А як Ви на той час відчували тягар відповідальності, що лягла на Ваші плечі?
  • Я чітко пам’ятаю перший робочий день. Початок повномасштабного вторгнення армії рф в Україну взагалі перевернув життя всіх українців. Геннадій Степанович прийняв рішення йти захищати Україну в лавах ЗСУ, в той же день депутати довірили мені відповідальну посаду. Досвід адміністративної роботи є, а досвіду роботи під час війни – немає. Кінець лютого та перші дні березня – це час, коли запитань було значно більше, ніж відповідей.
    Приємно констатувати той факт, що селищна рада постійно відчувала невидиму, але таку дієву підтримку від всіх жителів, бо ми всі не тільки діяли, як одне ціле, а й думали в одному напрямку, що залишається і зараз. А власне редакція газети «Нове життя» стала такою собі зв’язуючою ланкою між органами місцевого самоврядування, населенням громади, району та й області, щоденно надаючи необхідну інформацію.
  • За ці пів року змінилося все, але селищна рада як головний орган влади в громаді продовжує розв’язувати проблеми, спричинені війною, скеровує, надає допомогу. Тобто бореться з викликами воєнного сьогодення. Давайте спробуємо помісячно визначити віхи, які були успішно пройдені командою селищної ради.
  • Добре, спробуймо визначити головне із маси задач, які необхідно було ТЕРМІНОВО вирішувати раніше і зараз.

ЛЮТИЙ – БЕРЕЗЕНЬ

В першу чергу ми оперативно перевели функціонування селищної ради в режим воєнного стану. Було введено комендантську годину та повідомлено про обов’язкове світломаскування.
Ми зустрічали та розміщували перші військові формування на території громади, забезпечували захисників харчуванням.

В перші ж дні війни спільно з військовими визначали місця розташування блокпостів та їхнього облаштування.

На території майже кожного населеного пункту сформувалися добровольчі загони, які забезпечували патрулювання територій. Пізніше за сприяння селищної ради було проведено збори добровольчих формувань і прийнято офіційне рішення про їхнє створення, вже документально оформлене відповідно до вимог законодавчої бази. Комунальним підприємствам, відділу освіти поставлено завдання створити максимальний резерв пально-мастильних матеріалів. Цьому сприяли й представники агробізнесу, передаючи значний об’єм ПММ.

В середині березня за ініціативи активних представників бізнесу та за сприяння селищної ради проведено збори Близнюківської районної організації роботодавців АПК, на якому прийнято рішення про збір коштів на спеціальний рахунок для надання допомоги Збройним силам України, що до сьогоднішнього дня залишається для багатьох єдиною можливістю оперативного розв’язання проблем. Додам, що, окрім аграріїв, підтримали в цьому питанні громаду і більшість підприємців.

Фактично вже з 26 лютого розгорнуто активну та масштабну волонтерську роботу. В старостатах організовано збір продуктів та речей. Селищною радою прийнято рішення задіяти кухні навчальних закладів для випікання хліба. Вся допомога доставлялась в один центр, який знаходився в кафе «Ліон», де й проводився подальший розподіл.

В комунальних закладах максимально оперативно облаштовувались місця для розміщення внутрішньо переміщених осіб.

Активна робота проводилася і щодо можливості безготівкових розрахунків в магазинах, бо виникла проблема з наявністю готівки. Тоді ми налагодили забезпечення торгівельних точок готівкою з банківських відділень м. Дніпра. В пріоритеті було і налагодження постачання лікарських препаратів в аптечні пункти та створення реєстру вільного житла для подальшого розселення ВПО.

Також в ці дні налагоджено сітку взаємодії з Центром комплектування, а саме: мобілізація техніки; мобілізація військовозобов’язаних; транспортне забезпечення.
І найстрашніше: перші загиблі земляки.

КВІТЕНЬ

Квітень почався з сесії селищної ради, де прийнято рішення про виділення коштів на здійснення евакуаційних заходів, територіальної оборони, облаштування місць для ВПО та продовольчих потреб і виділено для цього з бюджету загалом 6000000 грн.

Почала надходити гуманітарна допомога від партнерів для переселенців та вразливих верств населення. До слова, у Близнюківській громаді, незважаючи на складний стан справ, було забезпечено стале функціонування закладів освіти, медицини, комунальних та інших установ.

Налагоджено активну та результативну співпрацю з власниками вантажного транспорту задля залучення для перевезення гуманітарної допомоги з таких великих міст як Харків, Дніпро, Лозова. Це були і комерційні відносини, й бартерні, адже дефіцит пального відчувався. Втім, мені приємно костатувати факт, що жоден перевізник не відмовив у допомозі.

Також квітень 2022 року відзначився панічними настроями серед населення та наріканням на бездіяльність влади щодо організації та проведення евакуації мешканців громади. При цьому селищна рада перебувала на постійному зв’язку з військовою адміністрацією та військовими, щоб ситуація мала об’єктивну оцінку, і ми дотримувалися власної думки, яка й виявилася правильною. А ще в цьому місяці почалися перші обстріли нашої територіальної громади.

У квітні на територію Близнюківщини заїжджало все більше переселенців, які тут шукали прихисток. Фактично цілодобово працівники селищної ради, старости, волонтери їх розселяли, розміщували, забезпечували необхідним.

Довелося переформатувати порядок збору та розподілу продуктів та речей, що надавали небайдужі мешканці громади: було визначено місця збору та адресність. Все б добре, але мали місце і спекуляції, при виявленні яких ми робили відповідні висновки.

Мабуть, лише в квітні ми почали розуміти, що варто якнайшвидше адаптуватися на життєзабезпечення громади в режимі воєнного стану.

За програмою «Соціальний автобус» було відновлено безкоштовне автобусне сполучення на території громади шляхом залучення шкільних автобусів. Працівників служб та об’єктів критичної інфраструктури забезпечено бронежилетами. На повну силу запрацював Центр надання соціальних послуг щодо розселення ВПО. Організовано роздачу та підвіз гуманітарної допомоги пільговим категоріям населення.
А ось ситуація з пально-мастильними матеріалами залишалася напруженою в першу чергу через відсутність на території нашої громади АЗС загальнодержавної чи регіональної мережі.
І найстрашніше: громада втрачає своїх захисників.

ТРАВЕНЬ

У нас район сільськогосподарський, то селяни, у яких єдиним джерелом доходів є здавання молока, залишилися без коштів. То у травні ми провели роботу по відновленню збору молока від домашніх корів на території громади.

Для ВПО створили та запустили в дію «Банк одягу». Налагодили співпрацю з фондами, організаціями на території України та поза її межами щодо надання допомоги для мирного населення та військових.
Комунальники в штатному режимі проводили роботу з благоустрою території населених пунктів громади.
А ще продовжено ремонтні роботи паліативного відділення лікарні. Практично щотижня селищна рада доставляла гуманітарну допомогу для жителів громади з обласного центру. Ми взаємодіяли з ОСББ щодо поквартирного розселення внутрішньо переміщених осіб на умовах оренди.

Активно велася робота, направлена на поповнення місцевого бюджету задля здійснення видатків по захищених статтях та заходів оборонного характеру.

Додам, що аграрії Близнюківщини з перших днів війни активно працювали на своєму фронті, проводячи необхідний цикл весняно-польових робіт.

ЧЕРВЕНЬ

В червні врешті досягнуто домовленості з перевізником щодо відновлення автобусного сполучення з Лозовою. Прийнято рішення про часткове забезпечення Центру екстреної медичної допомоги пальним задля своєчасного надання послуг.

Відновлено роботу Центру надання адміністративних послуг та розпочато планові ремонтні роботи у навчальних закладах. Налагоджено співпрацю з представниками Червоного Хреста, а на території громади почала свою діяльність благодійна організація «Лікарі без кордонів». До центральної районної лікарні приймали на роботу спеціалістів, які змушені були покинути попереднє місце проживання в зв’язку з військовою агресією.

Паралельно з цим почало спостерігатися зростання цін на продукти харчування, пов’язане в першу чергу зі збільшенням вартості логістики.

Втім, в жодному магазині не відчувався дефіцит товарів.
Все більше барвінківчан переїжджають до Близнюківщини, то у червні тісно співпрацюємо з керівництвом Барвінківської міської ради щодо розміщення пільгових категорій ВПО.
В кінці місяця депутатами селищної ради підтримано рішення про планове закриття деяких шкіл та закладів дошкільної освіти. Доволі болюче рішення, але обумовлене відсутністю необхідної кількості учнів.

А також щоденний зв’язок з представниками ЗСУ щодо надання допомоги армії та постійна співпраця з відповідними службами щодо недопущення колабораціонізму на території громади.

ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ

Тільки в липні дещо стабілізувалася ситуація на ринку пально-мастильних матеріалів. Спільно з керівником ЦРЛ погоджено тісну взаємодію з Департаментом охорони здоров’я та волонтерськими організаціями щодо передачі у власність нашої лікарні необхідного медичного обладнання, як-то кисневої станції тощо.

Вважаю суттєвим досягненням селищної ради роботу, яку проведено щодо відновлення залізничного сполучення нашої громади з Харковом.

Відновлено і тренування в спортивних секціях, за якими так сумували діти.
Деяких чоловіків із числа переселенців прийнято на роботу до КП «Комунальник», але мало хто виявив таке бажання.

Липень – час початку складної збиральної кампанії зернових культур. Кожен з аграріїв відповідально поставився до організації процесу, залучивши додаткову протипожежну техніку та самовіддано виконуючи свій обов’язок. Через воєнні дії ситуація на ринку зерна складна до цього часу, але кожен з тих, хто обробляє землю на території Близнюківської громади, розуміє свою роль в забезпеченні продовольчої безпеки держави.

Як в липні, так і в серпні ми не зупинялися на шляху до перемоги, допомагаючи Збройним силам України, облаштовуючи побут внутрішньо переміщених осіб, забезпечуючи їх гуманітарною допомогою та готуючись до опалювального сезону.

Старости на підпорядкованих їм територіях безперервно проводять роботи з благоустрою та соціального обслуговування переселенців. До слова, у зв’язку з падінням рівня води, наразі проводиться чистка колодязів.

Робота та діяльність кожного представника громади спрямована на перемогу. Щоденно життя ставить перед нами нові завдання, пов’язані з війною, а досвіду вирішення не має жодна громада. Втім, ми працюємо, виконуючи свій обов’язок.

  • Яким буде навчання в закладах освіти у цьому році?
  • Відверто кажучи, жоден із закладів освіти, які функціонують на території нашої громади, не відповідають вимогам воєнного часу на сто відсотків. Для того, щоб привести їх у відповідність, потрібні величезні кошти, яких в бюджеті громади немає, а робити муляжі, ризикуючи життям дітей, – не будемо.
    Ми вже маємо досвід дистанційного навчання, то поки що навчальний рік проходитиме в такому форматі. Зазначу, що селищна рада робить все можливе, аби в учнів була можливість здобуття знань. До навчання залучаємо і дітей з числа внутрішньо переміщених осіб.
  • Сергіє Сергійовичу, вже осінь, попереду зима. Яким буде опалювальний сезон для близнюківців?
  • Прогнозувати наперед сьогодні неможливо. Втім, треба готуватися до гіршого, щоб було краще. То тим, хто живе в приватному секторі, раджу заготовляти дрова та вугілля, облаштовувати побут так, щоб можна було обігріти оселю та приготувати їжу без використання газу.
    Щодо наших багатоквартирних будинків – це 35 ОСББ, то селищна рада працює над придбанням генераторів для резервного живлення, щоб подавати електроенергію, а відповідно і воду.
    Щодо забезпечення опалення у багатоквартирках – думаємо над вирішенням цього питання.
    Зазначу, що бюджетні видатки ми зменшили повністю, використовуючи їх лише на оборону та медицину.
    Зима щороку кидала нам виклики, а в цьому році їх ще більше. Однак, я вірю – справимося.
  • Що особисто для Вас було найважчим за ці шість місяців?
  • Найважче – це смерть наших героїв-земляків. До цього не можна спокійно ставитися, бо такі втрати непоправні.
  • Чи можете Ви сказати, що жителі Близнюківської громади успішно пройшли найважчий іспит: життя у воєнний час?
  • На жаль, ми ще не пройшли цей період. Втім, зважаючи на зростаючий рівень довіри населення до влади і тісну взаємодію органів місцевого самоврядування з керівниками установ, підприємств, організацій та небайдужими громадянами, – команда селищної ради, до складу якої входять і старости, успішно працює.

Сьогодні більшість волонтерів та активних громадян вже вичерпали свої фінансові, фізичні і психологічні ресурси, але, незважаючи на це, ми об’єднуємо спільні зусилля для роботи, утримуючи життєдіяльність громади на належному рівні та наближаючи перемогу України над армією рф.
Користуючись нагодою, хочу подякувати представникам бізнесу, працівникам всіх підприємств, установ та організацій, а також кожному жителю Близнюківської громади за належну підтримку та допомогу в цей складний для всіх нас час.

Все було, є та буде Україна!

Ірина Воронкіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *