Четвер, 23 Березня, 2023
Головна > ГАЗЕТА > БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю > «Наш край»: нас читають, ми потрібні, нас чекають

«Наш край»: нас читають, ми потрібні, нас чекають

Адміністратори вайбер-спільноти «Наш край» сьогодні у Близнюках збирають продукти харчування та теплі речі для ізюмчан та захисників, які боронять це місто.

В перші дні повномасштабного вторгнення армії рф на територію суверенної України підприємець Олександр Горбань (Кім) та директор з соціального розвитку ЛКМЗ Олег Губенко вирішили створити вайбер-спільноту, в якій акумулювалися б важливі питання, обов’язкові до вирішення.

Поштовхом до створення цієї групи стала відсутність ліків для онкохворих людей. Ними конче необхідно було забезпечити людей, які опинилися сам на сам з біллю.

З часом, а це сталося вже через два тижні після перших постів, список потреб значно зріс. Серед адміністраторів з’явилися підприємець В’ячеслав Копилов (Дід Толя) та охоронець Євген Ткач (Жекан).

Копилов розповідає: «Мій товариш Роман прикордонник і їхня частина першою прийняла бій з рашистами під Харковом. Ось він і попросив мене допомогти з тепловізорами. Я написав пости у всі соцмережі, де був зареєстрований, і мені порадили звернутися ще й в «Наш край». Так я познайомився з Олегом та Сашком, і сам став працювати з ними». До активних молодих чоловіків приєднався і Євген.

Адміністратори спільноти, які працюють цілодобово, інформують про щоденні події, що відбуваються на території Лозівського району, акцентуючи увагу на безпеці при повітряних тривогах та дотриманні світломаскування. А наразі ще й широко розвинули волонтерську діяльність.

Цікаво подані актуальні новини та повідомлення про ті чи інші події зробили свою справу і група почала набирати обороти. Сьогодні кількість її підписників становить 31600 осіб – це жителі всього Лозівського району.

Тільки-но стала можлива реєстрація, адміни групи документально оформили благодійний фонд «Наш край», і зараз  працюють, допомагаючи тим, хто потребує, кидаючи клич і збираючи речі та харчі людям, які живуть в зоні бойових дій чи на територіях тільки но звільнених від окупантів, купуючи військові обладунки та засоби захисту для захисників тощо.

«Ми не втомлюємось повторювати, що українці – неймовірна нація, сильна, добра, відповідальна. І такі риси притаманні всім: від малечі, яка влітку на дитячих блокпостах збирала чималі кошти, до пенсіонерів, які приносили гроші, ділячись своєю й так мізерною пенсією, аби лише допомогти військовим і сприяти наближенню перемоги», – пояснюють Кім та Жекан.

Загалом у фонді працюють шестеро активних людей. Через власні джерела вони знаходять речі, які їм замовляють, пишучи як в групу, так і в особисті повідомлення, і на власних автівках доставляють знайдене до потребуючих.

Представники благодійного фонду «Наш край»  вже возили гуманітарну допомогу жителям Барвінкового, Чугуєва, Слов’янська та Сіверська. Були випадки, коли потрапляли і під обстріли, але обійшлося.

Вже  їздили і в Ізюм та були вражені побаченим і реакцією місцевих жителів – голодних та зневірених. Євген Ткач каже: «Коли ми працювали в Ізюмі відразу після його звільнення, до нас підійшла бабуся років за 80 і, отримавши вершкове масло, почала його відразу їсти, бо голод переміг всі інші почуття. Тоді вже було зрозуміло, що ми повинні їхати в це місто знову і знову».

Так сталося, що до Близнюківської громади волонтери заїхали вперше. Вони задоволені активністю, яку проявляють наші земляки. Марина Шульга розмістила в нашій групі «Нове життя» повідомлення про те, що волонтери будуть у селищі Близнюки, і люди відгукнулися, за що волонтери  їм щиро вдячні.  «Якось ми не думали, що жителі Близнюківщини зможуть надати таку значну допомогу, – говорить Олександр Горбань. – Втім, результат перевершив сподівання, бо близнюківці щирі, чуйні та мотивовані. Вже в суботу зібране роздамо ізюмчанам. Повірте, це їм дуже потрібно, адже наразі ні світла, ні води, ні тим паче газу в місті немає».

Добрі справи не залишаються не поміченими, то БФ «Наш край» підтримують як в Лозівській громаді, так і за її межами. Тісно співпрацюють з волонтерами обласна та районна військові адміністрації, районна рада і відтепер долучилося й керівництво Близнюківської селищної ради.

Життя триває, війна, на жаль, продовжується і хочеться вірити, що зовсім скоро у ранковому зверненні до своїх підписників адміністратори спільноти «Наш край» нетрадиційно напишуть: «ЦІЄЇ НОЧІ путін, НА ЩАСТЯ, ЗДОХ! МОЖНА ШВЕНДЯТИ»

Ірина Воронкіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *