П’ятниця, 30 Вересня, 2022
Головна > ГАЗЕТА > НАМ ПИШУТЬ > Вірші, народжені війною

Вірші, народжені війною

Постелю рушники від порога до рогу.
До полів з чебрецю, до ярів з дерези.
Буду ниву орать і чекать Перемогу
У вінку із квіток і роси, як сльози.

Буду схід вишивать тільки жовтим і синім.
Буду захід мастить у червоні тони.
Буду стежки топтать по своїй Україні.
Повертайтесь живими, наші рідні сини.

Йдіть по тих рушниках, що ще пахнуть хлібами.
І ступайте по них, як весна по траві.
Ми прославимо вас і віршами й піснями.
Вас чекає зима, повертайтесь живі.

Будьте сильні в бою, будьте злі і недобрі.
Будьте світлі, як день, коли кінчиться бій.
Наші рідні сини, ваші душі хоробрі.
А серця, як струна, як цупкий деревій.

Ви із міді самі, ваші нерви – канати.
Ваші руки з свинцю, ваші ноги титан.
Простелю рушники і вас буду чекати
Поки скінчиться дощ, поки зійде туман…

Г.Потопляк

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.