Четвер, 8 Грудня, 2022
Головна > ВІЙНА > ЗАЛИШАЙСЯ ЖИВИМ > Бюджети громад Харківщини в умовах війни: яких змін очікувати у 2023 році

Бюджети громад Харківщини в умовах війни: яких змін очікувати у 2023 році

Через повномасштабне вторгнення рф в Україну на Харківщині за 8 місяців 2022 року власні доходи місцевих бюджетів скоротилися на 9 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. Чого чекати бюджетам громад у 2023 році – читайте в нашому матеріалі.

Найбільш постраждалі громади отримають підтримку

У жовтні на Харківщині було створено 21 військову адміністрацію. Радниця з питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області Марина Гончаренко пояснює, що формування бюджетів громад, в яких були створені військові адміністрації, буде проходити відповідно до чинного бюджетного та податкового законодавства. Тобто ніяких особливостей по процедурі формування бюджету не буде, крім того, що рішення будуть прийматися військовими адміністраціями.

Не будуть відрізнятися алгоритми формування бюджетів громад і через їх статус. Незважаючи на те, чи громада перебуває у зоні бойових дій, чи у глибокому тилу або є деокупованою – бюджети формуватимуться за одним механізмом.

– Якщо ж ми говоримо про обсяги бюджетів, то ми розуміємо – ті території, де проводилися бойові дії, деокуповані та умовно безпечні, вони будуть відрізнятися за обсягом доходів та видатків. Адже там, де були бойові дії, економіка не може розвиватися такими темпами, як, наприклад, у тилу, – зауважує Марина Гончаренко.

Утім, експертка каже, що ті громади, які втратили великі доходи та де спостерігається значна розбалансованість у бюджетах – будуть підтримані державою. Насамперед таким громадам будуть збільшені певні види трансфертів.

Три роки наперед поки не плануватимуть

У зв’язку з нападом росії на Україну, держава прийняла низку змін у законодавстві.

– У цьому році не здійснюється середньострокове бюджетне планування, це, власне, єдина суттєва зміна до бюджетного процесу. В умовах війни дуже важко планувати фінансовий документ на три роки, всі це розуміють. Стосовно процедури, то зараз більші повноваження отримують виконкоми. Згідно з постановою Кабміну, вони можуть приймати та вносити зміни до місцевих бюджетів, а також приймати місцеві цільові програми, – зазначає Марина Гончаренко.

Експертка пояснює, що раніше такі повноваження були виключно компетенцією місцевої ради. З огляду на те, що внаслідок війни наразі не всі ради можуть зібратися, такі повноваження отримали виконкоми.

Утім, за словами Марини Гончаренко, глобальних змін у процедурі формування бюджетів громад не буде, бо податкове та бюджетне законодавство фактично не змінилося. Терміни бюджетного процесу також не змінилися – місцеві бюджети мають бути прийнятими до 25 грудня.

Основні надходження до бюджетів громад

Через повномасштабне вторгнення рф у громадах Харківщини склалися різні економічні ситуації. Стосується це і формування місцевих бюджетів. Марина Гончаренко пояснює, що за планами Мінфіну бюджет на наступний рік буде формуватися приблизно на 70 % з власних доходів – це податкові, неподаткові та інші надходження, які збираються на території громади. Інші 30 % будуть складатися з того, що надає держава у вигляді трансфертів.

– Для кожного бюджету буде окрема пропорція, але однозначно найбільшим надходженням усе ж таки залишається податок з доходів фізичних осіб. Відрахування від обсягу цього податку до бюджетів територіальних громад з 1 січня залишаться на поточному рівні – 64 % від загального обсягу, – каже радниця з питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області.

Експертка зазначає, що до війни таке відрахування складало 60 %, тобто з початку війни держава додала ще 4 % від загального обсягу надходжень ПДФО до бюджетів територіальних громад.

Окрім того, з 1 січня повертається акциз із палива – 13,44 % будуть надходити до місцевих бюджетів.

– Значна частина доходів місцевих бюджетів буде формуватися за рахунок податку на майно, а саме плати за землю, нерухомість та транспортного податку. Єдиний податок також матиме велике фіскальне значення. З метою підтримки суб’єктів господарювання під час воєнного стану держава надала пільги з деяких місцевих податків. Платники, які провадять свою діяльність на територіях, яких безпосередньо торкнулася війна – де велися бойові дії, тимчасово окупованих тощо, – звільняються від сплати плати за землю, податку на нерухоме майно, екологічного податку. ФОПи 1 та 2 груп мають право не сплачувати єдиний податок. Конкретно по нашій області надані пільги суттєво вплинуть на те, що надходження з цих податків будуть зменшені, – зауважує експертка.

Допомога ВПО та усунення наслідків війни

У проєкті Державного бюджету на 2023 рік передбачені кошти на допомогу ВПО. 

– Допомога переселенцям буде продовжуватися. Також у наступному році передбачена субвенція на житло для ВПО – понад три мільярди гривень. Але окремо по Харківській області про розподіл грошей ми говорити не можемо поки, – зазначає Марина Гончаренко.

У цьому році капітальні субвенції місцевим бюджетам не передбачені, оскільки на сьогодні в держави наразі інші пріоритети. Однак у наступному році для місцевих бюджетів заплановане надходження з Держбюджету, якого не було раніше, – «Дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях, які зазнали негативного впливу». Ця дотація на компенсації витрат для місцевих бюджетів через війну в цілому для громад України запланована в сумі майже 24 мільярди гривень.

– Це доволі великий за обсягом трансферт. Для порівняння, базова дотація складає 29 мільярдів гривень на всю країну. Тож це практично третій за обсягом трансферт. Він буде надаватися на громади, але затвердженого порядку розподілу цих коштів наразі немає, – говорить Марина Гончаренко.

Також у бюджетах передбачено субвенцію на бомбосховища в школах 1,5 мільярда гривень та на придбання шкільних автобусів – 1 мільярд гривень на всю країну.

– Зміна цілей трансферної політики держави, структури та обсягів дотацій і субвенцій пов’язана з тим, що громади, які потерпають від війни, не зможуть самостійно, без допомоги держави, подолати розбалансованість бюджетів та виклики, що перед ними постали, – зазначає радниця з питань муніципальних фінансів та управління Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Харківській області.

Пріоритетні напрями

У мирний час половина і більше видатків бюджетів громад ішла на освіту. За словами Марини Гончаренко, у 2023 році освіта за питомою вагою у структурі видатків також залишиться найбільшою бюджетною сферою.

Проте, на думку експертки, будуть обмеження капітальних вкладів.

– Будуть проєкти, які вирішуватимуть першочергові питання життєзабезпечення громад. Зокрема, підтримання енергетичної інфраструктури. Говорити про довгострокові, капітальні інвестиційні речі ми не можемо, – зауважує Марина Гончаренко.

Відповідно до проєкту Державного бюджету, в бюджети громад, як і раніше, надходитиме освітня субвенція. Це найбільший трансферт – 87,5 мільярда гривень на громади усієї країни. Утім, це на 20 % менше, ніж було передбачено у поточному році.

– Ми маємо розуміти, що буде жорстка економія. Освітня субвенція зменшується, не передбачено субвенцій «Нова українська школа», «Спроможна школа для кращих результатів». Такі речі держава не може наразі собі дозволити, – говорить Марина Гончаренко.

Стосовно охорони здоров’я, то надалі буде працювати система медичних гарантій.

– На сьогодні ця сфера фінансується з Державного бюджету через НСЗУ напряму на комунальні підприємства охорони здоров’я. Місцеві бюджети тут відіграють допоміжну функцію, – зазначає експертка.

Дотаційних громад побільшає

Минулого року на Харківщині було 8 реверсних, 38 – дотаційних та 10 умовно збалансованих громад. Розрахунок дотаційності громади залежить від індексу податкоспроможності – співвідношення середнього надходження ПДФО на 1 мешканця громади до середнього показника по країні.

– У наступному році ситуація, звичайно, зміниться. Формула розподілу коштів залишається такою ж самою, але змінилась база, від якої рахується обсяг дотації. За базу береться очікуване надходження ПДФО за поточний 2022 рік. Наразі ситуація змінилась, у деяких громадах закрились підприємства, тобто зменшилося надходження ПДФО. А десь ПДФО, навпаки, збільшився за рахунок того, що військові частини зареєстровані. Тому реверсних громад на наступний рік, за попередніми розрахунками, буде чотири, а кількість дотаційних збільшується до 49, – прогнозує експертка Марина Гончаренко.

Енергоресурси громад та падіння економіки

Протягом дії воєнного стану та шести місяців після його припинення заборонено підвищувати тарифи для всіх категорій населення на послуги розподілу і постачання теплоенергії та води. Також зафіксовані тарифи на природний газ та електроенергію. За словами Марини Гончаренко, зараз важливо розуміти, які тарифи треба закладати, щоб формувати бюджет на наступний рік.

– Особливостей та окремих коефіцієнтів для планування видатків на енергоносії Мінфіном не доведено. У плануванні слід використовувати індекси споживчих цін виробників, які ми зможемо побачити в прогнозі макропоказників Мінекономіки, – каже експертка.

Через війну на Харківщині відбулося падіння економіки, цьому є об’єктивні причини: під час обстрілів, окупації та бойових дій економіка не може повноцінно функціонувати.

– Порівнюючи з вісьма місяцями попереднього року, падіння доходів у Харківській області склало 9 %. Якщо порівнювати з Херсонською областю, там падіння понад 30 %. У Львівській – навпаки, зростання на 35 %, – констатує Марина Гончаренко.

«Громади не чекають, що їх будуть рятувати»

За словами Марини Гончаренко, механізми прийняття рішень, які були вдосконалені громадами під час реформи децентралізації, стали ґрунтовною базою для гідного протистояння обставинам під час війни.

– Громади звикли приймати рішення самостійно, вони не чекають, що їх будуть рятувати. Це стосується і поведінки голів громад та населення – вони відчувають себе господарями своїх територій. Звичайно, набутий під час реформи децентралізації досвід допоміг громадам вистояти у війні, – зазначає експертка.

Автор: Анастасія Хушану

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *