Сьогодні – День пам’яті Героїв Крут.
Саме 29 січня, 105 років тому, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.
Цікаво, що на території нашої громади живе прямий нащадок одного з героїв цієї історичної битви – гімназиста Андрія Соколовського.
Це – пані Ксенія Волкова, педагог-організатор Близнюківського ліцею, якій Андрій Соколовський доводиться рідним братом її бабусі. Її ви бачите на фото.
Що згадує про Героя Крут його родичка? Далі – пряма мова:
“Звісно, неповнолітні під Крутами, мабуть, були. Можна припустити, що ними могли були троє загиблих із 6-го класу 2-ї української ґімназії імені Кирило-Мефодіївського братства (Василь Гнаткевич, Андрій Соколовський і Євген Тернавський). Чи гімназист-галичанин Мисан. Але для того, щоб це стверджувати – як факт – необхідно з’ясувати їхні дати або, бодай, роки народження.
Так, наприклад, пластунка Харитя Кононенко у своєму спогаді про вищещгаданого загиблого під Крутами Андрія Соколовського (якого знала особисто) не зазначила, що він був ще дитиною чи неповнолітнім. Як би це так було, то на одному лише цьому факті вона, скоріш за все, побудувала би зовсім інакше свій емоційний спогад”.
Пані Ксенія шкодує про те, що сімейні архіви, де б можна було знайти більше інформації про Андрія Соколовського, не вціліли. Допоки була бабуся – вона була живим історичним джерелом про події тих часів. Наразі лишається лише пам’ять…
Автор: Олена Шаріпова, сторінка Близнюківська громада
