То є життя… Автор Надія Ковальчук

Не плач… І перестань жалітись.
То є життя. Воно просте й складне.
І раз тобі припало народитись,
Живи й не плач, бо все воно мине.

Минуть літа, минуть солодкі ранки,
Рожеві сни за літом відлетять.
І заціловані мереживні світанки
Лиш спогадом тобі замерехтять.

Гіркі образи, сплакані надії
За терміном придатності минуть.
Негідні вчинки і слова лихії
із твого серця теж собі підуть.

Минає все… І спогади минають.
Минає щастя, і минає лють.
І квіти, перецвівши, опадають,
І люди добрі теж, на жаль, минуть.

І ти минеш. Та ще життя триває,
Ще небо посміхається тобі.
Нехай тебе твій розпач не лякає,
Знай: кожен носить лікаря в собі.