На Харківщині багато малих фермерських господарств, де «в одній упряжці» працює вся родина. Вони вирощують тварин, обробляють землі та виготовляють продукцію. Кожна з них чи не щодня веде боротьбу за існування, адже малий бізнес – крапля в морі порівняно з великими латифундіями.
Багато підприємств в області або продовжують батьківську справу, або вирішили «виростити» своє маленьке господарство до більшого. Так сталося із фермерським господарством «Дубравушка 2012», працівниками якого є сім’я Цяпок із Надеждиного.
Сьогодні до редакції завітав Микола Цяпка. Він один із засновників сімейного бізнесу багатодітної родини. Ще у 2007 році батько Костянтин Іванович вирішив зайнятися тваринництвом і створити молочно-товарну ферму. Його починання підтримали діти, а їх в цій сім’ї семеро – двоє дівчат та п’ятеро хлопців. У 2012 році зареєстровано фермерське господарство «Дубравушка 2012», яке очолив Олександр Цяпка. В інтерв’ю обласній газеті він розповідав: «Коли ми підросли, то зрозуміли, що потрібно розвиватися, бо сім’я велика. Коли розпалися колгоспи, ми отримали землю та телятник – вони і стали базою для нашого господарства.
Сім’я обладнала приміщення, куди перевели свою невелику тваринницьку ферму. На той час це п’ять корів, бичок і кінь, який був основним засобом транспортування. І з думками про те, що господарство не може стояти на місці, одноголосно вирішили: бути фермерському господарству».
Варто зазначити, що власники ФГ обробляють 40 гектарів землі, з яких 21 виділила держава, а до решти ввійшли батьківські, материнські та дідівські паї. На своїх полях фермери вирощують кормову базу для свого дійного стада, переважно це бобові, кукурудза та люцерна. У господарстві працюють п’ять братів: Олександр, Сергій, Костянтин, Іван, Микола, та, звичайно, на допомогу із своїм життєвим досвідом прийшов і їхній батько Костянтин.
У свій час, щоб реалізувати свою продукцію на українському ринку, сімейне господарство уклало договір з відомою французькою компанією, яка займається виготовленням молочної продукції у 42 країнах світу – у близнюківської «Дубравушки» французи брали сировину. У 2017 році «Дубравушка 2012» утримувала 12 корів української чорно-рябої молочної породи, які давали за день по 24 літри молока кожна. Тоді Олександр казав: «Ми плануємо поставити молокопровід, але це перспективи на майбутнє, адже потрібно нарощувати дійне стадо». Фермер розповів, що вони планували розширитися, і навіть інвестор для цього знайшовся, але передумав ризикувати власним капіталом у нестабільний час.
З часу повномасштабного вторгнення Цяпки зберегли невеличку дійну череду, яка складається із восьми корів, а ось кількість інших тварин скоротилася до 14 голів. Молоко роздавали внутрішньо переміщеним особам та односельчанам, то прибутку не було. «Три місяці тому почали їздити закупівельники з Павлограду, то трішки вирівнюємо ситуацію, – пояснює Микола.- Та й плани знову з’явилися, а це дуже добре. Поступово відчай і зневіра змінюються впевненістю у завтрашньому дні».
Обслуговують тварин члени сім’ї, а ось доїть корівок Галина Кулішова. Власне процес доїння механізований, то жінка встигає і не дуже заморюється.
Всі діти Костянтина Івановича та Ніни Володимирівни Цяпок дорослі. Вони створили власні сім’ї, мають дітей, але батьківська оселя залишається тим місцем, де збираються на всі свята всією родиною, а їхня “Дубравушка” обов’язково продовжить своє існування.
Оксана Грач
