У Києві є Стіна пам’яті полеглих за Україну – це стіна Михайлівського Златоверхого монастиря вздовж вулиці Трьохсвятительська неподалік Михайлівської площі, на якій розміщено пласкі металеві конструкції зі світлинами та коротким життєписом українських добровольців, військовослужбовців та представників українських силових структур які загинули захищаючи Україну під час російсько-української війни. Саме там відтепер знаходяться фотографії наших земляків – друзів Сергія Гриненка та Цолака Гарібяна, які героїчно загинули в боротьбі за вільну Україну.

Юлія Гриненко, дружина Сергія розповідає: «Про Стіну пам’яті я дізналася від інших дружин загиблих Героїв, з якими спілкуюся онлайн у різних спільнотах. Спочатку думала, що це тільки професійних військових стосується, потім зрозуміла, що ще з 2014 року туди почали додавати фотографії загиблих Захисників усіх формувань. Для мене особисто дуже важливо, що це місце пам’яті знаходиться саме на Михайлівському соборі, бо це святе місце і там люди не лише шанобливо схиляють голови перед загиблими воїнами, а й підносять свої молитви за їхні душі до Бога. Я, наш син, батьки будемо завжди любити і пам’ятати про Сергія, але нести пам’ять у суспільство – це трохи інше. Коли людина загинула, захищаючи свою сім’ю, рідний дім, свою країну, не можна просто поплакати рік і забути, хочеться, щоб про мого чоловіка, про його друга Цолока, його побратимів та всіх, хто поклав своє життя за наше майбутнє говорили, пам’ятали, думали ЗАВЖДИ!
Дуже шкода, що на Стіну пам’яті щодня додаються нові фото. За кожним із них ховається історія, родина, відносини, кохання, чиїсь мрії, які ніколи не дійсняться, туга і печаль рідних і близьких. Є речі, які особисто я обіцяла чоловіку при житті, є ті, що обіцяла над його домовиною. Тому, чого б мені це не коштувало, я маю виконати свій обов’язок, втілити ті плани, які будували разом. Це і є сенс життя багатьох із нас, хто не може назвати себе вдовами. Ми – дружини Янголів».
Історична довідка
Подібна стіна з'явилася на початку липня 2014 року на стіні Центрального будинку офіцерів ЗСУ зі сторони кріпосного провулку біля входу до музею, як частина результату роботи науково-інформаційного відділу НВІМУ, що займався збором та обробкою інформації по втратам української сторони. Як планувалось керівництвом музею, він мав привертати увагу перехожих киян і наочно їм показати ціну мирного життя, яким вони користуються. Ця стіна пам'яті представляла собою великий банер (6,6 х 4 м) з фотографіями та короткими біографіями українських вояків, які загинули у боях з російськими терористами та сепаратистами протягом березня–червня 2014 року. Зокрема тих, хто загинув у Криму, на блокпостах Слов'янська, в районі гори Карачун, у боях під містами Краматорськ, Красний Лиман, Металіст, Щастя, у небі над Луганськом. Всього 206 загиблих.

Зі збільшенням українських втрат на кінець літа та початок осені 2014 постала необхідність показати ці нові трагічні сторінки АТО на сході України. На початок жовтня 2014 року, у стилобаті Андріївської церкви формувалася, та до дня Покрови була відкрита виставка «Пам'яті загиблих бійців неоголошеної війни», у ході якої на підмурній стіні церкви, з дозволу і сприяння Української православної церкви Київського патріархату, силами співробітників Національного військово-історичного музею України також було створено і розміщено два банери зі світлинами українських и військовослужбовців і правоохоронців, які загинули від рук колаборантів та російських терористів на Донбасі в період з 23 серпня по 10 жовтня.
На жаль, лише цими банерами стіна не закінчилась. За браком місця для повного списку втрат українських воїнів площини стін, де вони початково знаходились, було недостатньо. З огляду на це, за згодою і благословення Київського патріарха Філарета у серпні 2015 року на 4-х секціях муру Михайлівського Золотоверхого монастиря було зроблено стіну пам'яті, що була виконана на пластиковій основі (довготриваліша за банер) проте з розрахунком на більщ якісну заміну. На момент відкриття біля монастиря, стіна мала близько 800 світлин і життєписів українських воїнів, і поступово наповнювалась наступними секціями.
Станом на квітень 2017 року було реалізовано зміну пластикової конструкції на більш якісну металеву, з продовженням стіни пам'яті до 11-ти секцій муру Михайлівського Золотоверхого монастиря. На той час на ній розміщувалось близько 3-х тисяч світлин загиблих українських воїнів.
В серпні 2018 року було встановлено антивандальний електронний термінал біля стіни, що працює із базою даних сайту Книга пам'яті. Термінал дозволяє швидко знаходити потрібних людей та виводитить наявну інформацію про ще нерозміщених на стіні українських загиблих воїнів.
20 серпня 2020 року предстоятель ПЦУ Митрополит Епіфаній освятив оновлені стенди Стіни пам'яті на яких було розміщено майже 4,5 тис. нових світлин.
Неподалік стіни, за роки війни з'явилася стійка традиція поминання загиблих у річниці найзапекліших боїв. Зокрема, кожного року на кінець серпня до річниці виходу українських військових та добровольців з Іловайського котла, волонтери місії Евакуація 200 з МАДФ «Цитадель» реалізовують роботу створеної ними пересувної виставки «Блокпост пам'яті» протягом вечора та вночі.
Підготувала Світлана СКУПЧЕНКО
