Війна України давно стала предметом уваги світових журналістів, письменників і митців. Але справжні історії народжуються не в кабінетах і не на пресконференціях. Вони живуть у прифронтових громадах, у розмовах із військовими, волонтерами, журналістами, людьми, які щодня роблять свою справу попри небезпеку. Саме за такими історіями до Близнюківської громади завітали український режисер Борис Малюга та австрійський поет, письменник, журналіст і перформер Роберт Проссер. Їхня поїздка стала частиною роботи над майбутніми творчими проєктами, присвяченими Україні та війні.
Борис Малюга відомий своїми документальними роботами, у яких досліджує сучасну українську дійсність, людські долі та виклики війни.
Роберт Проссер – один із найвідоміших сучасних австрійських письменників, автор романів, есеїв і репортажів, багато років досліджує країни Східної Європи та Балкан. Після початку повномасштабного вторгнення він неодноразово приїздив до України, збираючи свідчення людей, які стали очевидцями й учасниками війни.
Разом із головою благодійної організації «Благодійний фонд “Єдність Близнюківщини”» Анатолієм Ващенком гості побували на Слов’янському та Краматорському напрямках. Поки волонтери доставляли допомогу українським захисникам, режисер і письменник спілкувалися з військовими.
Їх цікавило не лише те, як ведуться бойові дії. Насамперед вони слухали людські історії – про життя до війни, про втрати, про побратимів, про силу духу, яка допомагає тримати оборону вже четвертий рік повномасштабної війни. Саме такі щирі свідчення згодом стають основою книг, документальних фільмів і репортажів, що допомагають європейській аудиторії краще зрозуміти, через що проходить Україна.
Не менш сильне враження на гостей справила зустріч із волонтерками Близнюківської громади, які щодня плетуть маскувальні сітки для фронту. Вразив гостей той факт, що основу волонтерського осередку складають жінки старшого покоління. Середній вік майстринь – близько 65 років. Попри поважний вік, вони щодня приходять до центру, щоб своєю працею допомагати українським військовим. Це не гучний героїзм і не фронтові подвиги. Але саме з таких, на перший погляд, непомітних справ і складається український тил, який щодня підтримує армію.
Ще одним важливим візитом для гостей-журналістів стала редакція медіа «Нове життя». Для Роберта Проссера стало справжнім відкриттям, що в невеликій прифронтовій громаді продовжує виходити друкована газета. Незабаром «Нове життя» відзначатиме 97 років із дня заснування – поважний вік для видання, яке пережило кілька історичних епох і нині працює в умовах війни. Під час зустрічі говорили про особливості роботи місцевих журналістів, про виклики, з якими стикаються редакції прифронтових громад, про відповідальність перед читачами та необхідність фіксувати історію сьогодення.
Гості перегортали сторінки свіжих і архівних номерів газети, уважно розглядали публікації та фотографії. Особливу увагу привернули матеріали про добре знайомого Роберту Проссеру німецького публіциста, письменника й волонтера Крістофа Брумме, який багато років підтримує Україну. Не залишила байдужими й фотографія Анатолія Ващенка, який рятує поранену козулю, доставлену до Садовського зоопарку. Для гостей ця історія стала ще одним підтвердженням того, що навіть під час війни українці не втрачають людяності й здатності берегти життя – не лише людське.
Наприкінці зустрічі Борис Малюга та Роберт Проссер отримали на згадку примірники газети «Нове життя». А для австрійського письменника редакція підготувала особливий подарунок – традиційну українську ляльку-мотанку травницю, створену майстринею із Софіївки Першої Аллою Рибалко.
Можливо, вже незабаром історії, почуті на Близнюківщині, оживуть на сторінках нової книги чи в кадрах документального фільму. І тоді про українських військових, волонтерів, журналістів і звичайних жителів нашої громади дізнаються читачі та глядачі далеко за межами України. Адже саме такі зустрічі допомагають світові побачити справжнє обличчя країни, яка щодня виборює свою свободу.
Ірина ВОРОНКІНА
«Цей матеріал створено в межах проєкту Інститутом масової інформації за підтримки Міністерства закордонних справ Нідерландів. Зміст публікації не відображає офіційну позицію ІМІ та Королівства Нідерланди».
