Приміром, більшість традиційних сортів яблунь можна відрізняти за кольором кори.
Яблуні із зеленим забарвленням плодів мають і відповідний зеленкуватий відтінок кори саджанця. Яскравий тому приклад відомий сорт Ранет Симиренка. Знаючи таку особливість, цей сорт ні з чим не сплутаєш, оскільки саджанець зовні практично увесь зелений.
А ось все сімейство так званих «голденів»: Голден Делішес, Гримз Голден, Голден Ранет…легко відрізнити за характерними «веснянками» – білими цятками на корі. Ця особливість не дасть сплутати їх з іншими сортами. Існує ще одне загальне просте правило, за якими можна легко відрізнити літні сорти від пізніх осінніх і зимових. У перших саджанців яблуні колір кори світлий, а у сортів пізніх термінів дозрівання – темно-коричневий.
Секрет скороплідності саджанців
Існує переконання: щоб якомога швидше отримати урожай з молодих яблунь, груш, вишень, слив, треба садити великі саджанці (у віці 3-4 років). При цьому абсолютно ігноруються цілком хороші однорічники. Ну хіба схожа така тростинка з корінням на саджанець? Проте багато садівників-любителів через свою недосвідченість навіть не здогадуються, що не у віці саджанця справа. Щоб отримати урожай якомога швидше, потрібні не 3-4 річні саджанці, а скороплідні сорти. У цьому випадку хороша, якісна однорічка при правильній посадці обжене більш дорослу рослину і у швидкості росту, і в плодоношенні.
Пояснюється все просто. При викопуванні саджанців неминуче травмується мичка – дрібні бічні корінці, які знаходяться на кінцях коренів. Саме вони висмоктують із ґрунту воду і розчинені в ній мінеральні речовини забезпечують приживлюваність і подальший ріст рослин. Чим більший саджанець, тим довше його коріння і тим важче зберегти його при викопуванні. Наприклад, саджанці-трилітки втрачають при цьому до 80% мички. В результаті виникає диспропорція між великою кроною і коренями, що залишилися, і ці останні просто не в змозі забезпечити дерево необхідною кількістю води та живлення. Такі рослини деколи довго хворіють.
Щоб привести надземну частину у відповідність із кореневою системою, що залишилася, її треба сильно обрізати. Крім того, дорослі саджанці часто тільки виглядають «кучерявими», насправді ж крона у них не сформована і потребує серйозної переробки. Тому краще посадити сильну здорову однорічку скороплідних сортів. За ростом вона швидко наздожене і пережене так звані крупноміри.
До слова, добре розвинена однорічка повинна бути завдовжки не менше 0,7-1 м, зі штамбом товщиною 1 см і більше, та мичкуватою кореневою системою завдовжки не менше 20-30 см.
Параметри дворічки: висота не менше 1,5 м. Кілька бічних гілочок. Добре розвинені корені довжиною приблизно 30 см.
Наталя ТКАЧЕНКО
