Відповідно до Цілей сталого розвитку Україна розробила Державну стратегію забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року, яка схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2022 року. Схвалення Стратегії зумовлено необхідністю забезпечення реалізації єдиної державної політики, спрямованої на досягнення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства, вдосконалення механізмів її реалізації. Як впроваджується політика гендерної рівності у Близнюківській громаді і чи враховуються гендерні аспекти у її діяльності, – давайте розбиратися разом.
Що означає гендерночутлива громада?
Гендерночутлива громада – це про створення безпечного і комфортного середовища для всіх мешканців та мешканок громади. Питання безпеки є актуальним для усіх, оскільки є щохвилинна загроза від російської федерації. Водночас у інфраструктурі громади є будівлі, дороги і простори, які були і є бар’єрними не лише для людей із інвалідністю, а й для багатьох інших груп населення.
Питання гендерної рівності – це про те, чи можемо ми безпечно і безбар’єрно пересуватися рідними вулицями, прямуючи з дому до школи, на роботу чи в магазин, чи можемо як мешканки й мешканці громади реалізувати своє право на отримання соціальних послуг, медичної допомоги, безпечне місце проживання та інші адміністративні послуги. Гендерночутлива громада має бути комфортним місцем для мешканців та мешканок із сімейними обов’язками, де вони можуть вільно користуватися всіма соціальними й адміністративними послугами та мають до них доступ.
Гендерна експертка, професорка ВНУ імені Лесі Українки Оксана Ярош зазначає, що «врядування має бути гендерноорієнтоване, бо такий підхід є адресним для конкретної людини. Тим, хто приймає рішення, варто проаналізувати, які послуги існують у громаді, вивчити: хто саме цими послугами користується і не користується, й чому так. Брати до уваги не загалом людей, а конкретні групи – жінок, дівчат, чоловіків, хлопців. Це – підвищення прозорості послуг та їх ефективність. Саме такий підхід надає можливість для населення отримання якісних послуг, тих, які їм дійсно потрібні. Багато питань, що стосуються безпеки й доступності послуг під час війни, загострились».
Планування місцевої інфраструктури з огляду на потреби всіх у громаді та доступність її з урахуванням гендерних потреб людей є надзвичайно важливим. Особливо гостро це питання постало з початку повномасштабної війни росії проти України. Жінки і чоловіки отримують під час війни інвалідність, тому їм треба доступні для них послуги. Жінки з дітьми, наприклад, у Близнюківській громаді становлять 62% з-поміж внутрішньо переміщених осіб (за інформацією відділу соцзахисту населення селищної ради). Вони були змушені залишити своє звичне місце проживання, роботу, освітні заклади. То фактично всі громади, які приймають внутрішньо переміщених осіб, відповідно, зіштовхуються з викликом створення та впровадження гендерночутливих послуг для цих осіб.
Окрім того, громади, які приймають сім’ї внутрішньо переміщених осіб, стикаються з викликами реагування на випадки гендернозумовленого насильства у цих сім’ях, із потребою надання допомоги потерпілим від воєнних злочинів тощо. Від того, як справляться громади з поставленим завданням, і залежить, чи зможуть внутрішньо переміщені особи та всі мешканці/мешканки кожної громади почуватися безпечно.
Звичайно, досягти цього результату неможливо без залучення жінок до прийняття рішень на рівні територіальної громади.
Близнюківська громада
Забезпечення належного представництва жінок на рівні ухвалення рішень є одним із завдань для досягнення п’ятої цілі сталого розвитку – «забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат», яка затверджена резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1 «Перетворення нашого світу: порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року». Жінки як більша частина населення України мають низьку представленість на рівні прийняття рішень. Чому це так важливо? Експертка Оксана Ярош акцентує на важливості того, хто саме приймає рішення і надає послуги. «Буває, що посадові особи приймають рішення виходячи лише із власного досвіду розуміння проблеми і, якщо у них немає гендерної оптики, то і рішення приймаються абстрактні, без врахування інтересів різних груп населення. Тому органи влади, у яких представлені лише чоловіки або лише жінки, не можуть представляти інтереси усієї громади, у них не вийде приймати рішення в інтересах усіх, оскільки може бути однобокий погляд на ситуації чи проблему».
У Близнюківській громаді депутатський корпус селищної ради складається із 26 осіб. Із них – 10 жінок. Депутатки і депутати працюють в постійних комісіях селищної ради, розглядаючи відповідні питання, що стосуються розвитку різних галузей життєдіяльності Близнюківщини. Таких комісій у нашій громаді 6, і лише 2 з них очолюють жінки – це комісія з питань земельних відносин, природокористування, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам’яток та благоустрою (голова Юлія Іваненко) та комісія з гуманітарних питань (голова Лідія Шулець).
До складу селищної територіальної громади входять 14 старостинських округів, і лише 4 з них очолюють чоловіки. Заступники селищного голови з питань діяльності виконавчих органів ради – це 1 чоловік та 2 жінки, а секретар селищної ради – чоловік.
Коментарі
Директорка Центру надання соціальних послуг Лідія Шулець є ще й депутаткою селищної ради та очолює постійну комісію з гуманітарних питань. Вона зазначає, що у прийнятті рішень, які стосуються жителів громади, обов’язково враховуються думки всіх депутатів та депутаток. Вона каже: «Гендерна складова присутня в депутатському корпусі, і це є важливим аспектом заключних рішень. Щодо роботи в Центрі надання соціальних послуг, то у нашому колективі працюють переважно жінки. У свій час я очолювала Близнюківську районну державну адміністрацію, і хоча жінок серед керівного складу такого рівня було небагато, я ніколи не відчувала, що до моєї думки дослухаються менше, ніж до очільників-чоловіків».
Голова Близнюківської територіальної громади Геннадій Король зазначає: «Враховуючи досвід участі громади в різноманітних проєктах, то питання гендерної складової у прийнятті рішень – для нас тема не нова. Її початок стартував у 2016 році, коли ми виграли у Міністерстві інфраструктури перший проєкт на тему «Вирівнювання гендерних перекосів на селі», в рамках якого було реалізовано капітальний ремонт-реконструкцію спортзалу у селі Садовому. Потім ми потужно працювали з проєктом «Крила» уряду Канади. Жінки нашої громади навчалися новим справам, створенню власного бізнесу, проводилось багато тренінгів тощо. Прикладом розуміння гендерної складової у прийнятті важливих рішень є і гендерний паспорт Близнюківської громади, який буде оновлюватися щороку».
Докторка Оксана Ярош повідомляє, що впровадження гендерної рівності у нашій країні актуалізувалось, незважаючи на воєнний стан: «Держава Україна прийняла багато стратегічних документів, зокрема – Стратегію розвитку гендерної рівності у освіті, Стратегію подолання гендерного розриву у оплаті праці та інші, визнаючи, що гендерна політика є державною та розуміючи проблеми, які потрібно долати. Багато громад виконують місцеві та національний плани дій «Жінки, мир, безпека». Гендерні питання – це про наше життя. Це про те, як і де ми навчаємось, де отримуємо послугу і чи можемо її отримати, чи доступне і якісне транспортне сполучення. Те, що питання гендерної рівності на часі, означає, що наші послуги і врядування стануть більше орієнтовані на жінок і чоловіків».
Ірина ВОРОНКІНА
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом
