Стереотипні уявлення про участь чоловіків і жінок у спортивному житті останніми роками змінюються. Починають відходити у небуття так звані «чоловічі» та «жіночі» види спорту.
Сьогодні вже не дивуються, коли жінки грають в футбол і хокей, виходять на боксерський ринг і борцівські татамі. Вони освоїли штангу і заробляють медалі в спортивних єдиноборствах, бодібілдингу, у важкій атлетиці та паверліфтингу. Жінки беруться судити футбольні матчі, змагаються з чоловіками в шахах і автогонках.
Наскільки у Близнюківській громаді сприймають такі зміни у спорті, – спробуємо розібратися разом.
Близнюківська ДЮСШ
У Близнюківській громаді виховують спортсменів та спортсменок у місцевій дитячо-юнацькій школі. Тут функціонують секції волейболу та футболу, гирьового спорту та пауерліфтингу. Загалом відвідують секції 289 дітей, з яких 213 хлопчиків та 76 дівчаток. У тренерській команді – лише одна жінка – Світлана Черкас, яка до недавнього часу виконувала обов’язки директорки ДЮСШ і в підпорядкуванні якої працювало дев’ятеро чоловіків-тренерів. Вона каже: «Спорт є спорт. Хочеш досягти результатів – наполегливо тренуйся, незважаючи на свою стать. То у нашій школі, як і в інших спортивних, стереотипних уявлень про участь чоловіків і жінок у спортивному житті немає. Коли очолювала ДЮСШ, то жодного разу не відчула, що до моєї думки не дослухаються або ж тренери не сприймають моїх доручень. Я з восьми років у спорті, то, можливо, це вплинуло на формування характеру, адже спортивна витримка допомагає як в роботі, так і в житті».
Зараз Світлана Черкас передала керівництво школою Миколі Кріці, бо хоче займатися лише улюбленою роботою – тренувати волейболістів та волейболісток. На секцію до неї здебільшого ходять дівчатка, але є й хлопчики, які легко вливаються в команди. «Я не помічала серед дітей булінгу, – зазначає тренерка, – швидше навпаки, хлопчики захоплюються дівчатками, які займаються важкою атлетикою, ставляться до них з повагою. Змалечку людина має вибір і так повинно бути».
Успішно тренуються в гирьовому спорті та мають вагомі результати Руслана Цяпка, Владислава Кулікова і Богдана Філоненко. А улюбленим заняттям Марини Даниленко, Дарії Слакви, Марії Желноватської, Поліни Биченко та Бабіч Ангеліни є пауерліфтинг. Марина Даниленко каже: «Сучасний світ вимагає від кожного та кожної з нас не лише сили духу, а й значного фізичного розвитку. По-перше, це красиво, по-друге, це дає впевненість, а ще тренування приносять задоволення. Щодо «жіночого» та «чоловічого» видів спорту говорити не буду нічого, бо для мене це смішно. Ми живемо в час, коли маємо право вибору, і цим треба користуватись, незалежно від статі».
Згоден із думкою Марини тренер Костянтин Кондра, який каже: «У випадку з гирьовим спортом, ще коли тренувався я, жінки теж ходили на тренування, а потім приводили вже своїх доньок та молодших сестер. Наприклад, Сосницькі Наталія та Олександра, Нікітан Тетяна та Вікторія Климчук, Березницька Віта та Шинкаренко Ніна і Масловська Валерія. Наразі у тренера Володимира Фурмана з Вишневого займаються сестри-гирьовички Олександра та Марі-Лаура Осадчі, Вікторія Сівакова, Крістіна Скрипка, Анастасія Бегеза, Вікторія Никоненко». Його підтримує і тренер Святослав Трофименко, зазначаючи: «У випадку, коли дівчина обирає пауерліфтинг, – це лише на користь здоров’ю, звісно, у разі правильних тренувань. Чоловіки та жінки повинні стояти на одному рівні як в соціальному житті, так і в спорті».
Що думають близнюківці й близнюківки про жінок і чоловіків у спорті
Андрій, підприємець: «Чоловіки та жінки, як правило, мають різні фізичні характеристики, такі як м’язова маса, розподіл жиру та рівень гормонів. Це може призвести до того, що в деяких видах спорту одна стать матиме значну перевагу над іншою. Для цього і є розподіл, наприклад, чоловічий та жіночий футбол чи хокей. Лише в цьому різниця між жінками та чоловіками в сучасному спорті, бо в іншому – це просто спортсмени та спортсменки».
Валентина, підприємиця: «Я почала займатись спортом, коли лікарі запропонували дуже дороговартісну операцію. Коштів на неї не було і я тоді вирішила піти на стадіон. Вже п’ять років я тренуюсь і рік тому відкрила для себе пауерліфтинг. Від занять цим видом спорту я в захваті, бо почуваюсь повною сил та енергії. Чесно кажучи, раніше я теж не уявляла, що буду займатись цим силовим видом спорту, вважаючи його «чоловічим», але зараз моя думка кардинально змінилася. Я хочу, я можу, а значить – буду обирати те, що мені подобається».
Карина, майбутня студентка ХНУВС: «Яка дурня – розділяти спорт на «жіночі» та «чоловічі» види. Кожен та кожна обирають те, що їм до душі і до снаги, а іноді, щоб просто довести самій собі, що ти здатна на більше. В моєму оточенні хлопці та дівчата на рівних. Як взагалі може бути інакше?»
Олександр, депутат: «У мене троє доньок і, дивлячись на їхні захоплення, впевнено можу стверджувати, що зараз хлопці та дівчата не поступаються одні одним ні в розумі, ні в силі, ні в можливостях. Більше того, держава гарантує рівні права чоловікам та жінкам. Хоча, відверто кажучи, спілкуючись в компанії друзів, які мають дітей, чітко видно у кого хлопчики, а в кого – дівчатка. Все-таки батьківський підхід у вихованні хлопчиків більш суворий, ніж вимоги до дівчаток».
Олена, банкірка: «Мені аби швидше війна закінчилась, а інше – то вже хто, як хоче. Ми живемо в час, коли ніхто не може нав’язати нам свою думку, то й вибір суто самостійний».
Вадим, військовий: «Та я не знаю, що тут сказати. В спорті, як в житті, завжди є вибір. Зараз жінки воюють разом з нами, то, впевнений, що їм все до снаги».
Наша редакція провела опитування в соціальних мережах. На запитання, чи повинні бути «жіночі» та «чоловічі» види спорту, 86% відсотків опитаних відповіли, що це гендерні стереотипи, 13 % вважають, що чоловікам – важка атлетика та футбол, жінкам – гімнастика і танці, ще 1% має власну думку, якою, на жаль, ділитися не захотіли.
У Близнюківській громаді живуть дівчата та жінки, які вже давно обрали для себе, як дехто каже, «нежіночі» види спорту, – це хокеїстка Наталя Бабушкіна, майстерка спорту з вільної боротьби Аріна Ромащенко, футболістки Валерія та Уляна Шийки, майстерки спорту з армреслінгу та параармреслінгу – Олена Трегубова і Тетяна Немчанова. Вони задоволені своїм вибором, ними пишається громада. То своїм особистим прикладом ці та багато інших близнюківок руйнують гендерні стереотипи у спорті.
Ірина Воронкіна
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом
