Наприкінці травня у світі відзначається Міжнародний день фемінізму. Багаторічна традиція підтримки заходів щороку шириться країнами. І це свідчить про те, що фемінізм є рухом, ідеї якого не втрачають актуальності, адже це суспільний рух за права жінок, рівноправ’я, можливість самореалізації.
На онлайн платформі «Нового життя» у фейсбуці ми запитали: «Фемінізм – це рух за рівні права чоловіків та жінок. Чи підтримуєте ви цей рух?» Свої думки висловили 50 осіб. 64% з них відповіли позитивно, 34% – не знають про такий рух і 2% просто тицьнули по екрану. В коментарях під опитуванням розгорілася дискусія між жінками та підписником групи Романом, який написав : «йдіть на «нуль» фемкі», продемонструвавши, що не лише зовсім не розуміється на суті фемінізму та його величезній ролі для суспільства в цілому, а загалом відсутність культури.
Саме завдяки невпинній та безстрашній боротьбі феміністок сьогодні жінки мають можливість навчатися в університетах, займатися спортом та мандрувати, голосувати на виборах та обіймати керівні посади, отримувати спадок, мати рахунки у банках та професійно реалізовуватися. Не зважаючи на те, що весь світ користується надбаннями, отриманими протягом не одного століття, у суспільній свідомості існує безліч упереджень щодо феміністок.
Саме сьогодні, в Міжнародний день фемінізму, разом з командою Інституту креативних інновацій хочемо розвінчати міфи про фемінізм.
1.Феміністки ненавидять чоловіків.
Виступати за права жінок – не означає виступати проти прав чоловіків. Жінки прагнуть однакового доступу до посад, рівної із чоловіками зарплатні, справедливого поділу домашніх обов’язків.
2.Фемінізм руйнує родини.
Фемінізм надає можливість переосмислити владу та нерівності у родинах. Звернути увагу на те, що варто будувати справедливі відносини (із рівномірним розподілом хатньої та доглядової праці між членами подружжя), без насильства і влади.
3. Феміністки становлять демографічну загрозу.
Суспільство прагнуть залякати, що жінки перестануть народжувати дітей і народ вимре. Для цього феміністок наділили такими якостями як нелюбов до чоловіків, дітей та сім’ї, а головною метою у житті для них поставили кар’єру.
4.Фемінізм притаманний лише жінкам, чоловік не може бути феміністом.
Права жінок, це не лише справа жінок, і чоловіки це усвідомлюють. Вони не бояться говорити, що насиллю над жінками не може бути виправдання, не бояться визнавати, що хлопчиків і дівчаток виховують по-різному і нав’язують ґендерні стереотипи з дитинства.
5. Українській традиції не притаманний фемінізм, це протиприродно.
Численні наукові та дослідницькі праці вже довели хибність цього міфу. Леся Українка та Ольга Кобилянська кинули виклик домінуючій чоловічій традиції, бо відчували себе спадкоємницями зрілої традиції “жіночої літератури”, маючи своїми попередницями Марка Вовчка і Ганну Барвінок, Олену Пчілку та Наталю Кобринську. Саме завдяки зусиллям феміністок міжнародна спільнота визнала права жінок як сферу прав людини.
Суть та цінність фемінізму в тому, що він дає жінці право вибору без обмежень та жорсткого контролю, які продовжує вибудовувати патріархат. Та й життя висуває все нові та нові виклики.
Сьогодні таким викликом стала російсько-українська війна. Ось чому, відзначення Міжнародного дня фемінізму набуває нового значення та сенсу.
Системне та грубе порушення прав українських людей внаслідок агресивних дій ворожої країни потребує захисту як з боку українського уряду, так і світу в цілому.
Завдяки активній підтримці міжнародної спільноти, Україна поступово стає захищеною та сильнішою в цьому плані. Але і внутрішній потенціал нашої країни є рушійним. Активно включеним у систему допомоги, підтримки та захисту також є український жіночий рух.
Можна побачити багато прикладів діяльності українського жіноцтва на ниві волонтерства та захисту. Потужну роль взяли на себе жіночі громадські організації, які з перших днів війни допомагають українкам та українцям у вирішенні різноманітних гуманітарних проблем. Не винятком є волонтерки Близнюківської громади, про яких ми постійно пишемо.
Однак, через ситуацію із гендерною нерівністю випадки дискримінації жінок та дівчат не зникають, а в деяких країнах навіть ситуація погіршується. Гендернозумовлене насильство, відсутність права на освіту, нерівна оплата праці та інші прояви нерівності наразі суспільство стовідсотково не подолало.
Проте завдяки феміністичному руху впродовж історії відбулися революційні зрушення у сфері захисту прав та свобод жіноцтва, і жіноча історія стала видимою.
Ірина ВОРОНКІНА
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом
