Шостого червня особливий день для журналістів України, бо саме 6 червня ми відзначаємо професійне свято. Вже втретє цей день ми зустрічаємо в умовах великої російсько-української війни. І це не надихає, а розриває на шматки, адже ми та наші колеги фактично живемо в подіях всіх регіонів нашої держави, а вони – невтішні. Русня руйнує, вбиває, сіє смерть, підло лізучи, як саранча, на нашу землю.
Але… безсумнівно – українці незламні!!! Протягом цих трьох надзвичайно важких та виснажливих для нашого народу років через офіс «Нового життя» пройшли сотні сильних, мотивованих та мужніх людей, про деяких з них ми писали в газеті, яка цьогоріч відзначатиме свій 95, ювілейний, день народження. Історії про нескорених та незламних друкувались в засобах масової інформації як українських, так і міжнародних, а в шпальтах друкованого видання – газети «Нове життя» – навіки закарбовано імена тих близнюківців, які віддали своє життя за Україну. Вічна їм пам’ять.
Робота журналістів та журналісток сьогодні – це дзеркало життя держави, констатація фактів злочину росіян, розвінчування міфів та протидія спеціальній інформаційно-психологічній операції (ІПСО), це постійний моніторинг та фактчекінг, це – стиль життя.
Зараз не привід для святкування, але й забувати про роботу колег та ветеранів журналістської ниви – не привід, бо ми живі і жодного дня не припиняли своєї роботи, заповнюючи інформаційне поле Близнюківської громади. То я вітаю теперішній та всі колишні колективи медіа «Нове життя» з професійним святом. Зичу витримки, міцного здоров’я, мирного неба. Інше ми вже вміємо, бо пройшли перевірку війною. БУДЬМО, друзі! Зараз вже справа принципу – дожити до перемоги і розповісти наступним поколінням про події сьогодення.
Наша газета пережила Другу світову війну, переживемо й цю ординську навалу московитів! Разом до перемоги. Слава Україні! Доземний уклін та слова вдячності захисникам та захисницям, волонтерам та волонтеркам! Слава вам, журналісти та журналістки!
З повагою, Ірина ВОРОНКІНА
