«Кожна жінка – це особистість, і вона має право на реалізацію свого потенціалу. На власному прикладі хочу підтвердити, що ми, жінки, маємо право і можемо це зробити, незважаючи на родинні обов’язки та постійну зайнятість. Якщо є мета, потенціал та впертість – у тебе все вийде. Вважаю, що саме ці риси характеру допомагають мені залучати до реалізації корисних проєктів жінок Близнюківської громади».
З цих слів розпочалась наша розмова із психологинею Іриною Горинчин, яка наразі працює з жінками Близнюківської громади в рамках проєкту «Стійкість. Відновлення психосоціального благополуччя».
Однак нею вона була не завжди. У 2013 році доєдналася до фахівчинь із соціальної роботи Управління соціального захисту населення і зробила висновок, що їй подобається працювати з людьми. Народження двох синів змінило її соціальну роль на домашні клопоти.
Але вже через якийсь час Ірина закінчила курси майстра манікюру. Це було як хобі, але потім почала підробляти, роблячи манікюр жінкам, які живуть в селі і не мають змоги поїхати до міста. Але на цьому реалізація себе не закінчилася. Активна та комунікабельна, Ірина шукала будь-які способи власної реалізації.
«Сільській жінці, мабуть, найстрашніше вийти із тої зони комфорту, яку створили їй нав’язані гендерні стереотипи. Багато з жінок мислять за шаблоном: «раз я народилася в селі, то моє призначення – це сім’я, дім, город»; «навіщо вчитися, коли роботи в селі все одно немає, а в місті я чужа та й не хочу тієї метушні». Але ж це неправильно, – каже Ірина Горинчин. – Особисто мені здавалось, що я засиділася на одному місці дуже довго, то за першої ж можливості почала шукати роботу і деякий час працювала в Добровільському ліцеї вихователькою-супровідницею дітей у шкільному автобусі. Вступила до Слов’янського педагогічного університету, обравши спеціальність «Психологія», і подала документи на працевлаштування до Близнюківського інклюзивного центру. Однак, знову доля повернула мене у звичний світ домогосподарки, бо можливості реалізуватися в селі не було».
Лише у лютому 2023 року Ірина отримала пропозицію працювати в мобільних бригадах лікарів психологинею. Звісно, вона взялася за роботу і відчула себе повною сил, енергії та віри в краще. Також Ірина дізналась про п’ятий набір учасниць до проєкту «Крила», який впроваджує Уряд Канади для покращення економічного благополуччя жінок та найбільш вразливих та маргіналізованих груп в Україні, і стала його активною учасницею. «Я отримала інструмент реалізації власних можливостей, як і більшість моїх колег по проєкту, – зазначає Ірина. –Також остаточно визначилася з напрямком майбутньої роботи і зрозуміла, що я вже й сама можу допомогти таким жінкам, як я, знайти себе».
Наразі Ірина Горинчин працює вже з третьою групою жінок, проводячи курс управління стресом «Самодопомога Плюс», який в п’яти громадах Харківській області реалізує організація ВБО «Конвіктус Україна» за підтримки USAID Україна. Психологиня вже сама вчить жінок проживати життя з цікавістю та допитливістю, вміти розкриватися та аналізувати свій психологічий стан, боротися зі стресом і допомагати собі не «застрягнути» у побуті чи життєвих проблемах. «Усі люди різні, але, на жаль, я спостерігаю закономірність, коли жінка соромиться розказати про свої страхи, висловити власну думку, боячись, що її засудять, і від цього не тільки не вміє реалізувати власний потенціал, а й отримує неабиякий стрес. І це не лише панічні атаки, коли летить ракета, це бажання «зникнути», коли тебе випадково штовхнули в черзі. Ось ми разом з учасницями і вчимось бути справжніми, вміти спілкуватися і розкривати душу», – розповідає Ірина.
Загалом самореалізація частіше за все розглядається як потреба молодих чоловіків і жінок. І це хибне твердження. Напевно тому у громадах не так багато заходів для жінок 35-60 років, адже стереотипно вважається, що в цьому віці всі інтереси зведені до справ побутового характеру. Низький розвиток неформальної освіти, реальний брак часу та громадська думка призводить до відсутності в громадах ініціатив в інтересах жінок. Але ж вони – активні, незалежно від того, скільки їм років і де вони проживають – у місті чи у селі. Тому у Близнюківській територіальній громаді наразі пропонують заходи, які сприяють професійній, соціальній і творчій самореалізації жінок, і серед них участь в проєкті, який веде Ірина Горинчин, відвідування творчої арт-студії Анастасії Мовчан, участь у творчих вечорах «Філіжанка кави» тощо.
Ірина ВОРОНКІНА
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом
