Ольга Скрипник. Коли тобі за 60

Коли тобі за шістдесят,
Думки втрачають легкість духу.
І все у молодість летять…
Та розум серця вже не слуха.

Думки, думки, мої думки –
Сумні, розважні і тривожні
Вам не піднять мої роки
І щось змінить – ніяк не можна.

А час іде і все минає :
Свята і будні, ночі й дні,
Життя водичку допиває,
Та ще лишилося на дні.

Хай не така уже й цілюща,
Та, все ж, безцінна, бо жива !
Хай час безжально тіло плющить,
Але ж і сонячно бува.

Ще мрії душу колисають,
Надія руку подає.
І тільки  Бог один лиш знає –
Скільки часу у тебе є.

Живи !  Радій кожній хвилині,
В день завтрашній не зазирай.
Вже не про “потім”, а про ” нині”
Пиши вірші, пісні співай .

В свідомість не впускай розлуку
З усим, що рідне і святе !
Твоє продовження – в онуках !
Дякуй Всевишньому за те !