Наталя Бовкун – відома виноградарка на Близнюківщині. Обробляючи двадцять соток під виноградом, де посаджено сто п’ятдесят сортів цієї культури, вона не зупиняється, а йде вперед, розвиваючи тепер вже свій бізнес, набуваючи досвід та навчаючи своїх учнів.
«Перші два кущі придбала і посадила із цікавості. Просто хотілось спробувати, чи зможу я виростити виноград в себе на обійсті, бо ця справа мені тоді здавалась якоюсь надскладною і недосяжною, – згадує Наталя. – З того моменту минуло багато часу, відтак вже більше двадцяти років займаюсь виноградарством. Свого часу я вісім років очолювала Новоукраїнську сільську раду. Потім так склалось життя, що мала шукати роботу. З чоловіком потрібно було піднімати трьох дітей – сина і двох донечок, то вишукували всі способи для заробітку».
Догляд за виноградником потребує багато часу й фізичних сил, відтак до робіт на ньому долучається вся сім’я. Виживаючи за рахунок коштів з продажу продукції власного виробництва – молока, городини та саду, про бізнес тоді жінка навіть не думала й не мріяла.
Та одного разу, побачивши оголошення про перший набір до проєкта «Крила», вирішила взяти в ньому участь.
«Цей проєкт допомагає жінкам адаптуватись в сучасному бізнесі, – продовжує розповідь виноградарка. – На навчання я прийшла фізично виснажена, але завдячуючи отриманим знанням, почала відчувати себе жінкою. Для нас проводили тренінги, практичні заняття. Нас навчили складати бізнес-плани, користуватись ними. Завдяки цьому я виграла грант, і мені допомогли придбати металеві стійки. До слова, ці опори потрібні для того, аби грона вагою до двох кілограмів не падали. Загалом за допомогою цих стійок ми підняли п’ятдесят три кущі, що дало можливість збільшити врожайність у півтора рази. З того часу виноградник став головним прибутком родини. Варто зазначити, що особисто для мене участь у проєкті «Крила» – це дуже корисний досвід, який дає поштовх до подальшого розвитку».
Оскільки виноградарська справа має сезонність (взимку та навесні прибутку від продажу ягід немає), Наталя з сім’єю почала ягоди сушити, вирощувати саджанці й продавати їх. Також відкрила свою «Школу виноградарства», де свій виноградник використовує як навчальну базу. Взимку школа працює онлайн, а з квітня по листопад учні й учениці приїжджають до Наталі на практичні заняття.
Згодом, після курсів в ІТ-школі та з вивчення англійської мови, знову ж таки від проєкту «Крила», в 2023 році Наталі запропонували взяти участь в сільськогосподарському конкурсі на отримання грантової підтримки. Після тривалих і скрупульозних навчань вона виборювала перемогу в кількох конкурсах.
Завдяки одному з грантів вона придбала мотоблок та причіп до легкового автомобіля.
«Кожен крок до здійснення мрії – це наполегливе навчання і тяжка робота над собою. Якщо хтось вважає, що це легка справа, то глибоко помиляється, – запевняє Наталя. – З кожним разом критерії участі в конкурсах змінюються, підвищуються вимоги то, відповідно, й рівень знань має бути високий, аби мати змогу конкурувати з іншими».
Коли виноградарка паралельно проходила навчання в «Акселераторі Початок» (програма об’єднує власників приватних господарств, підприємців, які прагнуть удосконалити бізнес-ідеї, побудувати ефективну стратегію розвитку власної справи, залучити клієнтів та інвесторів) та в грантовій менторській програмі «Спроможна», де надавали допомогу в написанні бізнес-планів, організатори, проаналізувавши Наталину наполегливу роботу, разом з іншими учасниками запропонували їй поїздку за кордон. Відтак завдяки спонсору поїздки підприємству «Промприлад» делегація з 22 українських жінок-підприємиць побувала в іспанському Більбао.
“Ця пізнавальна подорож була незабутньою, – згадує Наталя. – Багато цінного та корисного почерпнули в Іспанії для розвитку власного бізнесу в нашій країні. В основному там кооперативи (до слова, це в недалекому минулому в нас вже було). В пріоритеті державне фінансування. Податки високі, але держава людей підтримує і допомагає. Особливо сподобалось те, що вони пристрасно бережуть свою культуру і традиції. Загалом кожен досвід є безцінним, і обмінюватись ним варто, адже кожен візьме для себе те, що йому найбільш підходить. Запам’ятались екскурсії містом, до кооперативів та в інститут з проектування й виготовлення 3D протезів і речей для людей з інвалідністю.
Також побували в Асоціації підприємств і на телебаченні – директор особисто запропонував відвідати державну телерадіокомпанію. Я не змогла пропустити такої можливості, бо у минулому я – операторка по фото- і відеозйомці. Тож ми не тільки відвідали, а й подивилися на те, що відбувається на телебаченні у Більбао. Познайомилися з командою, дізналися цікаві речі, а нам ще дозволили бути присутніми на знімальному майданчику, де відбувався прямий ефір про футбольну команду Більбао. Це не передати словами: все чітко, злагоджено, до секунди вирахувано, коли і яка камера вмикається… Це теж важка й відповідальна праця. А робота диктора – то взагалі окрема розмова. Емоції зашкалювали! Життя одне, і треба намагатися отримувати від нього якомога більше доброго й позитивного. Дякую долі за можливість побувати за кордоном. Це дуже цікаво, надихаюче і зачаровує!».
Наталя з головою поринула в навчання. Їй цікаво все. І чим більше дізнається нового, тим більше хочеться зануритись в невідоме і освоїти його. Виноградарство стало справою її життя. Як і кожен та кожна з нас, виноградарка з нетерпінням чекає миру, адже тоді на повну силу запрацює її школа, з’явиться більше можливостей для розвитку.
А в майбутньому мріє пані Наталя про прості й доступні речі. Наприклад, облаштувати гостьові будиночки, аби проводити екскурсії, розповідаючи відвідувачам про виноград і його сорти. Своїх учнів вчити правилам вирощування й догляду за цією сонячною культурою. Та й дегустація вин з різних сортів винограду для всіх бажаючи також у планах виноградарки.
Наталя ТКАЧЕНКО
Матеріал створено у партнерстві з Волинським прес-клубом
