На щиті додому повернувся Руслан Володимирович Степанчук. Він віддав своє життя за свободу та незалежність України.
30 жовтня 2025 року, виконуючи бойове завдання, молодший сержант 113-ї бригади територіальної оборони, командир екіпажу безпілотних систем Руслан Степанчук загинув, отримавши вибухові травми, несумісні з життям.
Руслан Володимирович народився і виріс у селі Добровілля. Згодом разом із батьками переїхав до селища Близнюки, де навчався в Близнюківському ліцеї, який закінчив у 2006 році.
6 червня 2023 року Руслан добровільно став на захист Батьківщини, не вагаючись зробивши свідомий вибір — боронити рідну землю від ворога.
Він був людиною великого серця, мав безліч друзів. Найбільше у світі він любив свою маленьку донечку.
Для всіх, хто знав Руслана, він назавжди залишиться добрим, чуйним, небайдужим другом і побратимом, люблячим батьком, вірним сином і коханим чоловіком.
Його життя – приклад мужності, честі й любові до України.Герої не вмирають — вони живуть у наших серцях і захищають нас з небес.
Руслан СТЕПАНЧУК
