У затишному селі Лукашівка живе майстриня, руки якої створюють тепло й красу для домівок – Світлана Савісько. Її творчість – це світ текстилю, ниток, кольорів і ніжності. Постільна білизна, подушки, пледи, фартухи – усе, що виходить з-під ніжки її швейної машинки, має свій характер і душу.
Пані Світлана народилася в селі Гаврилівка, що на Барвінківщині. Її батьки згодом переїхали на Полтавщину, де дівчина закінчила школу. З юності дівчина любила шити. «Тітка шила, мама шила, і я з дитинства тягнулася до цієї справи, – усміхається Світлана. – Це моя улюблена робота, моє натхнення».
Після заміжжя Світлана переїхала в Лукашівку, де живе вже 36 років. Разом з чоловіком виховали двох доньок – Тетяну та Юлію, мають двох онучок – Катрусю та Наталочку. І весь час пані Світлана, окрім виконання щоденних побутових справ, примудрялась шити.
Вона каже: «Перша швейна машинка була мамина – механічна з ручним приводом, потім – з ножним приводом, далі – електрична побутова. Тепер маю промислову. А мрію про вишивальну машину. Хочу, щоб на постільній білизні можна було робити індивідуальну, ексклюзивну вишивку – це актуально для дитсадків, готелів, для тих, хто любить унікальні речі».
Мисткиня бере участь у творчих проєктах. Так, у межах ініціативи «Крилаті» вона виграла в’язальну машину. «Війна не дає змоги повністю віддатися своєму захопленню. Мені ще треба вчитися працювати на в’язальній машині, але я впевнена, що з часом досягну й цього. Для мене кожна нова справа – це виклик і задоволення», – каже Світлана.
Окрему увагу варто приділити власній майстерні швеї. Сім’я підтримує всі починання своєї берегині, то чоловік облаштував Світлані особистий кабінет в літній кухні, створивши затишний робочий куточок. Тут панує творча атмосфера, стоять сувої тканин, різнокольорові нитки та заготовки.
Варто додати, що героїня цієї розповіді обожнює квіти, то оточена ними і в саду, на подвір’ї та в кожній кімнаті цілий рік буяє квіткова краса.
А ще вона захоплюється петриківським розписом і за можливості відвідує арт-студію «Візуарт». «Анастасія Мовчан прищепила мені любов до петриківського розпису. Я бачу красу навколо і радію, коли можу передати її в картині, у власному виробі тощо. Адже кожна моя робота – нова історія, — каже Світлана Савісько. – У кожен стібок я вкладаю любов. І поки є натхнення – творю. Однак, головними мотиваторами мого творчого підходу до будь-якої справи є люди, які мене оточують. Я щиро вдячна своїй сім’ї, подругам із проєкту “Крила”, особливо Наталії Бовкун та Анастасії Мовчан”
Ірина ВОРОНКІНА
