Психологи давно говорять про те, що творчість є одним із найефективніших способів підтримати ментальне здоров’я. Вона допомагає впоратися зі стресом, тривогою, страхом і повертає відчуття контролю над власним життям. У час, коли українці вже понад чотири роки живуть в умовах повномасштабної війни, дедалі більше людей знаходять внутрішню рівновагу саме через улюблену справу. Для Валентини Кирейчикової це мистецтво розпису карамельних пряників.
Уродженка Близнюків Валентина Кирейчикова (у дівоцтві Мороз) усе життя працювала зовсім в іншій сфері. Закінчила місцеву школу, навчалася у Харківському кооперативному технікумі, працювала у торгівлі, займаючись бухгалтерією, а згодом – інженером з організації та нормування праці на пошті у Близнюках. У буремні 90-ті, як і тисячі українців, розпочала власну справу. Спершу торгувала на ринку, відкривала торговельні точки, займалася продажем хлібобулочних виробів. Згодом вийшла заміж, переїхала до Лозової, спочатку розвивала підприємницьку діяльність, але зараз залишила це в минулому.
Нове захоплення прийшло несподівано. «Близько трьох років тому вирішила спробувати випікати імбирні пряники. В моєму рецепті вони карамельні, а імбир йде як приправа. І в мене вийшло. Коли працюю над ними, відволікаюся від тривожних думок, заспокоююся. Сам процес настільки захоплює, що після нього на душі стає значно легше», – розповідає майстриня.
Сьогодні її роботи добре знають не лише у Лозівському районі. Пряники замовляють установи, організації, творчі колективи, підприємства для святкових подарунків і корпоративів. Серед замовників навіть Харківська обласна профспілка культури, де подарункові набори Валентини неодноразово ставали новорічними презентами.
Секрет її виробів – у натуральних інгредієнтах і власному рецепті. Основу тіста складають карамель, вершкове масло жирністю 82 відсотки, імбир, кориця, мускатний горіх, ваніль та інші ароматні спеції. Завдяки особливій технології пряники залишаються м’якими та запашними понад пів року. Не містять меду, а отже підходять людям, які мають алергію на цей продукт. Зверху вони вкриті айсингом – глазур’ю із цукрової пудри та білка, що після висихання утворює міцне декоративне покриття. Але найбільше вражає художня майстерність, адже кожен пряник – це маленька картина.
«Любов до малювання у мене ще зі школи, – пояснює Валентина. – Колись навіть досить точно змальовувала фотографії. Спеціальної художньої освіти не маю, усього навчилася сама. Кожен малюнок народжується по-різному: усе залежить від настрою. Я постійно вдосконалююсь, працюю над тим, що можна додати, як зробити роботу цікавішою». Нещодавно вирішила малювати на пряниках архітектурні пам’ятки Лозової – залізничний вокзал та центральний храм. На створення простого виробу майстриня витрачає понад дві години, а складні архітектурні композиції можуть вимагати сім годин безперервної роботи.
Її карамельні картини вже роз’їхалися далеко за межі України – до Польщі, Чехії, Німеччини, Данії, США. Для кожного замовлення Валентина власноруч виготовляє подарункові коробки, підбираючи оформлення індивідуально.
Втім, навіть творчість не здатна повністю заглушити війну. «Буває, сиджу, розписую пряник в квартирі, а ми живемо на восьмому поверсі… І раптом – потужний вибух. Інстинктивно падаю на підлогу. Але потім знову повертаюся до роботи», — тихо говорить жінка.
Окрім творчості, Валентина не залишалася осторонь спільної справи. Разом з іншими небайдужими жінками плела маскувальні сітки для українських захисників.
Ця історія є підтвердженням того, що захоплення може стати справжньою терапією. Коли руки створюють красу, думки поступово звільняються від тривоги. А маленький розписаний пряник іноді здатний зробити для душі більше, ніж найдовші розмови.
Варто додати, що любов до творчості й слова у родині Валентини має давнє коріння. Її батько – Микола Дмитрович Мороз – багато років працював у редакції газети «Нове життя». Сьогодні донька продовжує власну історію вже іншою мовою – мовою кольорів, ароматів і тепла, яке вкладає у кожен свій пряник. І, можливо, саме в цьому й полягає одна з найважливіших форм незламності: попри сирени, вибухи та тривоги продовжувати творити красу, яка дарує людям посмішку, а самому майстру чи майстрині – сили жити далі.
Ірина ВОРОНКІНА
Головне фото створено за допомогою ШІ, оригінальний діаметр пряника – 16-17 см
