Головна > нам пишуть (Page 2)

Чари зими

За високими-високими горами, за глибокими синіми морями, в сніжному королівстві жила красуня Зима з довгими білими косами і холодною посмішкою. Вона була дуже гордою, любила білосніжну чистоту і порядок. Навколо королівства стояв колючий морозяний захист. Жодна жива душа не могла сюди потрапити. А хто порушував кордони королівства, відразу ж перетворювався на крижану статую. В королівстві завжди панувала Ніч. Розкинувши своє зоряне покривало, вона наспівувала солодкі сни. Сивий північний Вітер грав на чарівній скрипці, а Хуртовина, танцюючи, здіймала білий шлейф, який розсипався загадковими перлами. Молодий, рум'янощокий Морозенко був закоханим у красуню Зиму. Але не мала красуня у серці теплих почуттів. Зима варила в

Читати далі

Добра Ягуся

Жили собі дідусь та бабуся, й було у них козенятко. Маму козу забрав вовк, а от козеня старенькі врятували. І стали вони жити всі разом. Козеня було потішне і старенькі не почувалися самотніми. Одного разу пішла бабуся погуляти з козенятком в поле; воно біля неї бігає, грається, а бабуся заходилася квіти збирати. Не вгледіла, як козенятко побігло до лісу, насолоджуючись свободою. Не зчулося як і заблукало в хащах, тим часом надворі сутеніло… Раптом на галявині побачило воно дивовижну хатинку, в якій мешкала справжня Баба Яга. На дереві сидів чорний ворон і підказував чаклунці, що кидати в казан, в якому варилося

Читати далі

Люди, що несуть світло

До редакції медіа "Нове життя" надійшов допис від Оксани Кліпоносової, дружини захисника, який у мирний час працював у Близнюківському РЕМ. Сьогодні в Україні відзначають День енергетика. Ми вітаємо всіх, причетних до цієї професії, і щиро дякуємо за світло і незламність! Після застійних 90-х люди вже звикли до вечері зі свічками та перебоями з подачею електрики на підприємствах і заводах, через її нестачу. Згодом ситуація стабілізувалася, і ми всі заспокоїлися, коли «світло в кожній хаті» стало не лише гаслом енергетичних компаній, а звичайним ділом. І от знову, коли повномасштабна війна, розв'язана московитами, прийшла в нашу країну, - кожен українець відчув на собі, що

Читати далі

Життя у Фінляндії з Україною в серці

До 24 лютого 2022 року Емілія Бередух жила зі своєю мамою в Харкові, ходила в садочок і з нетерпінням чекала свого першого шкільного дзвоника. Через тиждень після початку повномасштабної війни дівчинка з батьками виїхала до села, в якому живе її бабуся. Постійні панічні атаки дитини через винищувачі, які кілька разів на день пролітали над хатами, відсутність роботи для батьків, витрата останніх заощаджень змусили маму Емілії виїхати з донькою за кордон. Завдяки волонтерам вони дісталися до Фінляндії… Уже другий рік Емілія живе у Фінляндії, вчить фінську мову, має місцевих друзів. Але чи не на кожному аркуші вона малює прапор України. У класі

Читати далі

Як дякувати та як не ділити світ на «нас» та «них»

Жартувати про залізні ноги можна. Але тільки, якщо ви близькі та знаєте через що проходить людина. На ці жарти має бути дозвіл. Як сказав Олексій, який втратив обидві ноги: «Мені можна. Тобі - ні» Дякувати - нормально. Просто підійти та сказати: «дякую» або прикласти руку до серця. Маленький жест поваги, якому маємо навчитися. Питати: «що сталося?», «як отримав поранення?», «а ти вбивав?» та казати «одужай!», «тримайся!» та інша підбадьорююча фігня - не нормально. Якщо людина захоче, - розповість сама, що сталося. Ноги не відростають, не всі люди з інвалідністю отримали інвалідність внаслідок війни, і люди, які втратили кінцівки, не хворі. Дивитися як на

Читати далі

Здоров’я пацієнтів залежить від професіоналізму лікарів

Фігурна Ніна Василівна надіслала до редакції газети «Нове життя» такого листа: Насамперед хочу привітати з професійним святом всіх, хто причетний до роботи в медичній галузі і подякувати їм за роботу та надію на здорове життя. Я постійно хворію, то лікуюсь і вдома, і в лікарні. Один раз на рік проходжу курс лікування в обласній лікарні. Наразі я не можу самостійно пересуватися, то звернулася за допомогою до сімейної лікарки Тетяни Огульцевої і відразу отримала допомогу: за мною приїхала швидка допомога, яка й довезла до Близнюківської лікарні. Четверо хлопців, можливо, медбрати або працівники лікарні, возили мене на візку по кабінетах лікарів. Після необхідних

Читати далі

Листи з поштової скриньки

Починаємо понеділок з редакційної пошти. В скриньку біля редакції люди поклали два анонімних листи з наріканнями на бездіяльність місцевої влади. ЦИТАТА з листа "...в фейсбуці з'явилася інформація, що в Лозовій на 9 мікрорайоні видаватиметься гуманітарна допомога сім'ям переселенців з дітьми. Сотні матерів змушені будуть покинути малолітніх дітей і їхати в Лозову....". Шановний/ шановна допичувач/дописувачка, з яких джерел Ви брали інформацію? Офіційними інформаційними вісниками Близнюківської громади є сайти nove.in.ua та сайт Близнюківської селищної ради, власне друкована газета "Нове життя" та сторінки у Фейсбуці "Нове життя" і "Близнюківська громада". Існують ще три блогерські групи - "Калейдоскоп", "Підслухано в Близнюках", "Оголошення Близнюківщина"- звідки теж можна черпати інформацію стосовно подій

Читати далі

Дива на фронті

Я завжди казав, що Бог діє через добрих людей, але я помилявся!🙏Бог промишляє і діє через будь яке своє творіння, тому що він ВСЕМОГУТНІЙ.Сьогоднішній пост про Господа який каже тобі - ти ще не все зробив у цьому житті!Власне ми виїхали з нашою командою 11-го січня з м. Дніпро десь на схід з капеланською і волонтерською місією. Недоїзджаючи м.Костянтинівка ( правду кажучи ми були в повні амуніції) і до нас Бог проявив Любов! Вибігає песик ( як його звати я незнаю, але товариші його почали називати "Град" або пес "Сгаряд"). Цей собака вибіг на дорогу і повністю зупинив наш автомобіль,

Читати далі

Листи, що гріють душу

Артилерист Василь Поковба та Наталія Шащук одружилися в Близнюках.Життєва історія цих людей дуже цікава і ми писали про неї у липні, коли вийшов перший номер друкованого видання та на сайті у статті під назвою «Війна і кохання. Багатодітні батьки вдруге одружилися». То як приємно було, коли Василь зателефонував до редакції газети «Нове життя» і повідомив, що всі хлопці живі. На жаль, є поранені, але все у них буде добре. Розповів захисник і про свою сім’ю, за якою дуже сумує. А ще попросив вислати газету додому і поділився особистим – віршами, які шле йому кохана дружина Наталя. Більше того, він не проти,

Читати далі

Нехай всі знають, що добро живе

Тетяна перераховувала вміст свого гаманця і все дужче ніяковіла. Ось замовлені ліки вже лежать в пакуночку перед нею, а розрахуватися не вистачає грошей. Після складної операції Таня змушена підтримувати свою нормальну життєдіяльність за допомогою різних препаратів, тож і доводиться постійно відвідувати аптеки. Ніби і з цінами знайома, але ж вони мають властивість змінюватися, от і потрапила мимоволі в незручне для себе становище. Оглянулася - черга терпляче чекає. Жінці ніяково - затримує людей, тож заходилася вибирати, що б його повернути, але всі ліки- вкрай необхідні. Допомога прийшла, як кажуть, звідки не чекали: зовсім чужа людина допомогла, доплатила за Таню цілих 50

Читати далі