Головна > вірші народжені війною (Page 7)

вірші народжені війною

З Днем ангела тебе, Ромашко!

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ 0

Така маленька, непомітна квітка,Та скільки ніжності і змісту в ній :Дівча гадає навесні і вліткуАби в любові впевнитись твоїй. А мати сину чаю запашногоВ дорогу, на ромашці, подає.І вірить, що до рідного порогуЖивим й здоровим доленька приб'є… ..Це не прості, це символічні квіти -Чи, то в пилу, чи в зоряній росі-Так поруч пелюстки - країни світу!І сонце посміхається усім! І скільки щастя, світла і любовіНесла б у Всесвіт матінка Земля,Та зачепив її ворожий чобіт!Але голівку квітка не схиля!!! Нехай маленька! Та з великим серцемЩодня пилюку з пелюстків збива!Вона, наразі, є для ВСІХ люстерцем ,Яке НЕ любить масок - їх зрива!!! Ольга Скрипник.

Читати далі

“Асвабадіть”- був вирок із кремля

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, ВІЙНА, НАМ ПИШУТЬ 0

Бабуся, доживаючи свій вік,На старість залишилася без хати...Асвабадітєль так її прирік:Серед руїн на згарищі стояти.Старенька ледарем ніколи не була,Копійку до копієчки збирала,Робила і за себе, й за вола.Все клопоталася, на старість свою дбала.Звела будиночок у рідному селі.Вдвох з чоловіком вишні посадили...Тут з пЕчі хліб складала на столі,Тут її дітки ніжками ходили.За роком рік, так і життя пройшло.Із цього дому й пару схоронила.Вже сонечко на захід й їй пішло,Та кинути свій дім було несила.Діти роз'їхалися. У кожного свій шлях.До мами в гості часто приїзджали.Тут рідним був до болю кожен цвях,Тож діти маму й хату доглядали.Ні в кого у неволі не

Читати далі

Мені без тебе не треба неба

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ 0

Мені без тебе не треба неба,не треба ночі, не треба днів…Мені без тебе землі не треба,мені не треба без тебе слів… Тому тримайся, збирай всі сили,мої молитви - твоя броня.Мені без тебе ніщо не миле,я не жила ще, повір - ні дня. Я все блукала, я все шукала…собі розради в рутині днів,І не працюють чужі поради,не зрозуміє, хто так не жив. Жити чеканням…в серці надія,що зійде сонце нового дня.Ти лиш тримайся! Я в тебе вірю!Моя молитва твоя броня! Альона Завгородняя

Читати далі

Відголосила болем ця весна

nove.in.ua ВІЙНА, НАМ ПИШУТЬ 0

Відголосила болем ця весна.Була чи не була - ми й не збагнули.Чи дим, чи квіт, чи, може, сивина...Сади цвіли-тужили за минулим.Була чи не була оця весна? Мабуть, була, та швидко промайнула.Ховалась з нами в укриття вонаВід "градів", бомб, розпеченого дула.Хоч холодно, та все ж таки цвіла!В окопах хлопців ніжно обіймала. Не вистачало часто так тепла -Ділилася останнім, зігрівала.Відголосила болем ця весна,Відплакала холодними дощами.Розстріляна, та все ж таки цвіла!Журилась і раділа разом з нами. Ніна АРЕНДАР

Читати далі

Подивися в ці очі, кате.

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, ВІЙНА, НАМ ПИШУТЬ 0

Подивися в ці очі, кате,Подивися в них, сучий сину!Ти прийшов це дитя "визволяти"І від мами звільнив дитину. Подивися в них, звіре хижий,Ти ж залишив дитя без дому.Воно навіть не має їжіВ напівмертвому місті пустому. Подивися в ці очі, чуєш?!Пригадай їх, як будеш здихати.Ти своєї душі не врятуєш!Ти за все будеш відповідати! Ну, а поки - дивись в ці очі!Стільки болю в цієї дитини...Хай приходять до тебе щоночі,Переслідують щохвилини. Ти не матимеш спокою, вбивце!І прощення тобі не буде!Подивися - то ж ти зробив це,У світах проклянуть тебе люди. Тебе навіть свої зневажають,Десь за рогом чи, може, в підваліТебе тихо уб'ють й закопають,Бо ти - докази знаєш

Читати далі

Жили собі люди

nove.in.ua БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю, НАМ ПИШУТЬ 0

Жили собі люди. Жили собі в мирі.Хтось в свому будинку, хтось своїй квартирі.Хтось в місті своєму, а хтось у містечку,А хтось у селі від тих міст недалечко... Хтось хліб випікав. Хтось дітьми опікався.Хтось дім будував. Одружитись збирався.Хтось мріяв про море, про подорож літом,А хтось для окраси висаджував квіти... Хтось вчився ходити, а хтось на вітриниСвої виставляв кольорові картини.Хтось думав про вічне блукаючи парком,А хтось все крутився, знаходячи шпарку. Хтось щастя шукав, а хтось щастям ділився.Хтось щось купував й віддавав безкоштовно.Хтось серце старе запускав по новому,А хтось добирався до рідного дому. Хтось сіяв, а хтось за порядком дивився.Хтось справи вирішував всі полюбовно.Хтось палко кохав. Хтось

Читати далі

Чому ти плачеш, мамо?

nove.in.ua ВІЙНА, НАМ ПИШУТЬ 0

Чому ти плачеш мамо ? Тобі ж не можна мила У тебе хворе серце,Тобі потрібна сила. Я тут, я недалеко Тебе я захищаю,Лягай рідненька спати, Твій сон оберігаю. Матусю, як я скучив, Як хочу обійняти Так сильно тебе люблюХотів тобі сказати. Я знаю що спитаєш,Тому скажу відразу, -Так добре тут годують, Що я не схуд ні разу. Я дуже помужнішавЩе більше з кожним боєм А хлопці вже сміються, - Дівчат буде юрбою. Та мені всі й не треба Я хочу ту єдину Яку буду любити І візьму за дружину. І будуть в тебе внукиВсе так як ти хотіла, Все буде як ти

Читати далі

ТИ НЕ ЗАБУДЬ ПРО МЕНЕ, УКРАЇНО !…

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ 0

…Упав солдат…З прострелених грудейЖиття стікало на зелені трави…Скосила куля тіло молоде…Пошерхлі губи шепотіли: "Мамо!"… Здолала віддаль мамина душа,Відчувши горе, серце тріпотіло,Забилося, мов піймане пташа,І думкою до сина полетіло. …Солдату марилось, що знову він-дитя,І над його колискою схилиласьТа, найдорожча, що дала життя,І, як ніхто й ніколи, полюбила. Його голівку ніжно обняла,І колискову пісню заспівала……А бій тривав… Здригалася земля,Наосліп смерть мішені обирала… Вже невідомість уникає слів…Стискає мама телефон в долоні…Набрала номер…Син не відповів…Іще…Іще…Та лиш гудки б'ють скроні… Передчуття біди вже серце крає…Голубкою б до сина полетіла !О Боженько! Лише не забирай!Один у мене він! Один-єдиний! А Бог мовчить…Це не його війна!Він вчить нас жити в мирі і любові.Та

Читати далі

А У НАС В УКРАЇНІ – МИР!

nove.in.ua НАМ ПИШУТЬ 0

Закінчує другий курс навчання в Харківському національному університеті міського господарства імені О.М. Бекетова наша юна талановита землячка Олеся Аксьонова, з творчістю якої ми вже неодноразово знайомили читачів газети «Нове життя». Сьогодні дівчина, як і безліч інших студентів харківських вишів, знаходиться вдома і, наскільки це можливо, вчиться дистанційно. Вторгнення російських орків на нашу землю дало черговий поштовх до творчості цієї талановитої дівчини, яка безмежно любить Близнюківщину! До вашої уваги вірш, народжений війною! А у нас в Україні - мир!В нас ніхто ніде не стріляє!А ті люди, що у підвалах -Просто так сидять спочивають.Нам говорять - врятує дядько,Що його зараз кличуть ВІННу, це той, що на ядерній зброї,Гітлерівський прийомний

Читати далі

Розмовляй українською

nove.in.ua ОСВІТА 0

Розмовляй українською, чуєш?Обіцяй! Як не вмієш - навчись!Бо пізніше про це пошкодуєш -Вже не буде, як було колись.Вже ніхто не дозволить нікомуВ Україні вживати " язык".Наші хлопці, вернувшись додому,Не пробачать рашистський ярлик.Розмовляй українською, чуєш?Це ж не важко, це круто тепер!Ти живеш, ти смієшся, працюєш,Ну а хтось безневинно помер...І якщо твоє ім'я Людина,І якщо ти цінуєш життя -Хай звучить з твоїх вуст солов'їнаРідна мова - страждальна, свята. Оксана Павлик

Читати далі