П’ятниця, 22 Жовтня, 2021
Головна > ГАЗЕТА > БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю > Наші земляки – люди різних професій та різнопланових талантів

Наші земляки – люди різних професій та різнопланових талантів

Наші земляки – люди різних професій та різнопланових талантів. Серед них і жителька Бурбулатівської сільської ради Юлія Вікторівна Радіна –  мама трьох хлопчиків, а ще…водій тролейбуса.

Юлія Вікторівна народилася в Лозовій, закінчила школу № 4, вивчилася на швачку у професійному училищі, але доля внесла свої корективи – у 18 років Юля стала мамою.  

Сьогодні Данилу вже 17 років, а в той час маленького онука взяла під своє крило бабуся Надія, а Юля, якій з дитинства подобалися яскраві тролейбуси, поїхала до Харкова, щоб закінчити курси водіїв на цей вид транспорту. 

Мабуть, недарма так вабили дівчину саме тролейбуси, бо саме з ними пов’язана її особиста історія кохання. На курсах молода мама познайомилася з Олександром, який був сиротою і мріяв про велику дружну родину. Молоді люди одружилися і поїхали підкоряти столицю України. 

 Юлія спочатку була кондуктором, а Саша водієм. Потім жінка і сама сіла за кермо. Працювали з чоловіком на  одному тролейбусі, то навіть бачилися тільки на роботі, коли зміну передавали. Але ці труднощі тільки підігрівали кохання. Під час роботи чого тільки не було: і пасажири зі своїми дивацтвами, раптовими нападами хвороб та змінним настроєм; і транспорт з проблемами (неодноразово тендітній жінці доводилося самостійно усувати дрібні неполадки на своїй «лялі» – так вони з чоловіком охрестили тролейбус) тощо. Але все це наразі в минулому.

Юлина мама вже на небесах, а подружжя Радіних оселилося у Близнюківському районі, який вважають рідним, і виховують вже трьох дітей. 

Олександр як господар та годувальник заробляє гроші в Києві, продовжуючи працювати  водієм тролейбуса, старший син Данило – студент Харківського коледжу транспортних технологій, він буде помічником машиніста залізничного транспорту, але все-таки мріє про кермо тролейбуса. А Юлія опікується двома меншими синами – чотирирічним Романом і дворічним Нікітою. Вона стала справжньою сільською жителькою, її двір потопає у квітах, на великому городі всього вдосталь, а в сараї  – дві кози та кури.

На жаль, чоловік додому приїжджає не так часто, як хотілося б, однак, знайти роботу за його професією в наших краях неможливо. Олександр та Юлія недарма носять прізвище Радіни – вони до всього ставляться з оптимізмом, мають величезне щастя, помножене на три, а ще мріють про чарівну донечку.

Ірина Воронкіна

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *