П’ятниця, 29 Березня, 2024
Головна > ГАЗЕТА > БЕСIДИ,ІНТЕРВ'Ю > Як батьки втілили мрію доньки в життя

Як батьки втілили мрію доньки в життя

Щороку першого червня відзначається Міжнародний день захисту дітей. Сім’я і дитина – це споконвічні цінності, які сповідує український народ, будуючи свою державність та розвиваючи власну культуру.
Турбота про дітей, усвідомлення пріоритетності їхніх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя.

У Близнюках живе родина Рябухіних, де підростає шестеро дітей. То сьогодні про своїх дорогих малят та роль батьків у їхній долі розповість берегиня родини Євгенія.

  • Євгеніє Віталіївно, Ви є мамою шістьох дітей – це відповідальне рішення, яке вимагає надзвичайної витримки, безмежної любові та займає весь час. Розкажіть нашим читачам про Вашу сім’ю.
  • Наші діти – це наше життя і неймовірне щастя, то я можу говорити про кожного дуже довго і багато. Ми з чоловіком Сергієм завжди мріяли про дитину, але так склалося, що я довго не могла завагітніти, лікарі вже навіть винесли мені вирок – безпліддя. То я щодня молила Бога дати мені можливість пізнати щастя материнства. І диво сталося – у мене під серцем зародилося нове життя. Першу дівчинку ми назвали Іринкою, бо це ім’я в перекладі з грецької означає «мир». І саме старша донька помирила і скріпила нашу сім’ю. Другою народилася Олеся. Їй ім’я давала старша сестричка. Всі пологи у мене проходили важко, бо я надто худенька, то почалися проблеми зі здоров’ям. Ось якраз під час лікування я зрозуміла, що знову стану мамою. Третю доньку ми назвали Вікторією, адже вона є символом перемоги над хворобою. Троє дівчаток – це чудова милота, але нам дуже хотілося сина, і в нашій родині з’явився захисник Олександр. Старші сестрички, бавлячись з Сашою, одягали йому сукні та в’язали із волося хвостики, то ми з чоловіком вирішили, що синів повинно бути двоє, та й – де четверо дітей, там і п’ятому місце. В день святого Петра народився наш менший синочок, якого ми і назвали Петром. Діти підростали, ще народжувати я не планувала, і здоров’я теж цього мені не дозволяло, бо хлопці з’явилися на світ вагою в понад 4 кг. І тут сталося справжнє диво: мені почав снитися покійний дядько, який щоночі протягом тривалого часу розповідав, що у мене народиться дівчинка, яка принесе нашій родині багато радості. Звичайно, мене ці сни лише дратували, і до лікарні я не поспішала. Але…таки пішла, і виявилося, що я вже на четвертому місяці вагітності. Найближчим часом у нашій великій родині з’явилося ще одне янголятко – Злата.
    Всі наші діти різні за характерами та норовом, але вони цінують і бережуть один одного, ростуть в атмосфері любові і турботи, то знаю точно – будуть чудовими людьми. До всього, ми з дитинства намагаємося їм прищепити ще й прагнення до творчого розвитку. Так, Олеся і Саша є учасниками танцювального колективу «Ритм», Іра вже закінчила клас образотворчого мистецтва в Близнюківській музичній школі, а Вікторія зараз там навчається в 5 класі. Саша вже декілька років захоплюється ще й гирьовим спортом, а Петя навчається грати на баяні. Трирічна Злата обожнює співати і навіть записує пісні у своєму виконанні на диктофон.
    Ось так весело ми живемо.
  • Ви допомогли своїй старшій доньці втілити мрію в життя. Як це було?
  • Іринка, якій зараз 13 років, вже давно бачила себе на показі мод в ролі моделі. Вона мені часто говорила: «Мамо, я бачу себе у дуже красивій сукні на подіумі в Києві». Я слухала і раділа, що в моєї дівчинки є мрія. Слід наголосити, що Іра росте відповідальною і творчою, з активною громадською позицією і веселим легким характером. А тут карантин, дистанційне навчання, допомога меншим сестричкам та братикам, адже у нашій родині зараз п’ять школярів, та ще й мені по господарству підсобляє. Донька настільки закрутилася в домашній метушні, що втратила іскорку щастя, яка завжди палахкотіла в її очах. І ми з татом вирішили подарувати Іринці її мрію. В соціальних мережах я побачила оголошення про набір на кастинг для участі у показі дитячої моди «StarKids» Kiev Kids Fashion Show, там зареєструвала Іру, і у нас все вийшло: із 380 претендентів обрали лише 120, серед яких була й наша донька. А потім Іра потрапила у світ, про який так давно мріяла: відеозйомки, фотосесії, приміряння нарядів і … омріяний подіум в Києві. Наша дівчинка настільки хотіла цього, що в організаторів до неї навіть зауважень не було, хоча на подіум вона вийшла вперше в житті. «StarKids» Kiev Kids Fashion Show зібрав не тільки юних моделей-початківців, а й професіоналів. Та восьмикласниця із Близнюків демонструвала одяг молодіжного бренду разом із київськими моделями. Щастю моєї дитини не було меж, адже її мрія здійснилася. А як раділи ми з чоловіком, що змогли їй повернути не тільки дитячу безпосередність, а й віру в диво.
  • Пані Євгеніє, чи є у Вас якісь захоплення, окрім домашнього господарства?
  • Звичайно є. Бути мамою – це покликання долі, а захоплююсь я бальними танцями і брала учать в проєкті Олександра Аніскіна «Мамочки». Дуже люблю готувати і допомагати людям. Моя бабуся Олександра Репринцева вміла робити лікувальні масажі і позбавляла людей болю, ставлячи їх на ноги в прямому розумінні. Своє вміння вона передала нам – своїй доньці та внучкам. То я вдячна і бабусі, і своїй матусі Валі за науку та їхню любов і підтримку. А ще, скажу відверто, захоплення моїх дітей, то і мої захоплення, бо ми разом танцюємо, співаємо, малюємо, граємо на різних інструментах і взагалі – робимо все, щоб бути щасливими!
  • Щиро дякую за відверті відповіді. Бажаю миру і злагоди Вашій чудовій сім’ї та ще багато можливостей для втілення дитячих мрій в реальність!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *