П’ятниця, 22 Жовтня, 2021
Головна > ГАЗЕТА > Мені від мене. Ольга Скрипник

Мені від мене. Ольга Скрипник



Напиши мені вірш,
напиши хоч сьогодні.
Я так жду твоіх слів –
зрозумілих, простих.
Підійми на вершину,
або кинь у безодню :
Розбуди почуття –
я віддячу за них
Ти пробач мені, друже,
за довге мовчання,
Вже на скроні мої
ліг небажаний сніг,
Та ж не просто писати
вірші на прохання,
Бо слова – це не листя,
що лягає до ніг.
Бо слова – це політ
і невидима мука,
Так нелегко знайти
в лабіринті своє :
То воно причаїться десь
тихо – ні звуку.
А то в сотні набатів
у скроні заб’є !
І ти ринеш в цей вир,
та не варто спішити,
Пишномовством не вразиш,
навіть часу не гай.
І нещирою римою –
сором грішити,
Ти їй серце своє
на поталу не дай !
Та як прийде той час,
що натхненням зоветься,
А, частіше за все
це зненацька бува –
Залунає лірична мелодія серця
І рікою поллються
потрібні слова…..

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *