Вівторок, 29 Листопада, 2022
Головна > НОВИНИ > НОВИНИ СЕЛИЩНОЇ РАДИ > В Самійлівському старостаті життя вирує

В Самійлівському старостаті життя вирує

Близько 250 внутрішньо переміщених осіб наразі проживають на території Самійлівського старостинського округу, на чолі якого стоїть Ольга Іванівна Благодєрова. Вона розповість нашим читачам про сьогодення цього старостату.

  • Починаючи з 1993 року я працювала землевпорядником у Самійлівській сільській раді. А зараз мені довірили очолювати старостинський округ, то поступово втілюю в життя те, про що мріяла давно.
    Настрій людини залежить від умов, в яких вона живе. Мені й хочеться зробити наші населені пункти, а це Самійлівка, Верхньоводяне, Новоолександрівка, Широке, красивими та облаштованими. Тобто впорядкувати сміттєзвалища, зробити гарні зони відпочинку, підлатати дороги тощо. Щоб кожен клаптик землі дарував людям радість.
  • А щось встигли втілити в життя до війни?
  • Звичайно. Ми ж у жовтні минулого року переїхали до будівлі Самійлівської амбулаторії сімейної медицини. А колишнє приміщення сільської ради об’єднали з аптекою, зробивши великий зал, де проводимо культурно-масові заходи. Вірніше, встигли до війни провести новорічні свята та декілька дискотек для молоді. Але після війни все відновиться. Я людина віруюча і з оптимізмом дивлюсь вперед. Вірю, що незабаром війна закінчиться і життя ввійде у звичайне русло. До слова, у нас і салон краси є, де можна і манікюр зробити, і постригтися.
  • Війна зруйнувала плани українців та внесла свої корективи. Наскільки змінилося Ваше життя як старости?
  • Змінилося моє особисте життя, як і у всіх. А ось професійні обов’язки все ті самі, хіба що їх додалося. Я реально дивлюсь на речі і розумію, що зараз, як ніколи, кожен повинен бути зайнятим якоюсь діяльністю – це і внесок у наближення перемоги, і психологічний фактор, що допомагає адаптуватися до обставин та продовжувати жити більш-менш нормальним життям.
    На території нашого старостинського округу живуть активні люди, які завжди готові простягнути руку допомоги потребуючим. З перших днів війни ми єдиним фронтом працювали, надаючи допомогу волонтерам та нашим захисникам, пізніше почали розселяти переселенців тощо. І ніхто не відмовив у допомозі, бо зараз в Україні одна біда на всіх. А зараз весна – час роботи з благоустрою, то й працюємо над цим: облаштовуємо клумби, висаджуємо квіти, косимо траву, встановлюємо дитячі майданчики. Спершу я дуже хвилювалась, що будуть проблеми як з постачанням продуктів харчування, так і з пальним та ліками. Але зараз все нормально, гріх жалітися.                                                      
  • Розкажіть детальніше про те, де селите внутрішньо переміщених осіб, адже їх багато.
  • Дехто живе у рідних, але більшість поселилися в порожніх хатах і зараз вже садять городи. Найбільше переселенців у Широкому, то місцеві жителі не залишають їх наодинці з проблемами. Знаєте, багато з ВПО, оселі яких знищили рашисти, планують залишитися у нашому старостаті назавжди. І це добре, бо громада збільшуватиметься. Загалом, серед переселенців теж багато хороших людей, які не вміють сидіти склавши руки. Вони приходять до нас і пропонують свої послуги, а ми їх приймаємо, бо зайвими робочі руки ніколи не бувають. Користь з цього величезна і емоції чудові. Наприклад, в Широкому харків’яни, які живуть зараз у нас, самостійно облаштували дитячий майданчик; у Самійлівці переселенці допомагають висаджувати квіти; навіть реєструвати внутрішньо переміщених осіб зголошуються ті, хто поселився раніше.

  • До слова, а хто ж допомагає Вам «розрулювати» проблеми?
  • Разом зі мною працюють дуже надійні люди – це всі жителі нашого старостату. До всього, я завжди можу покластися на виважені рішення селищної ради та швидке реагування керівництва Близнюківського КП «Комунальник». А комунальники нашого старостинського округу, на плечах яких лежить благоустрій населених пунктів, відразу, навіть без нагадування, беруться за роботу на тих ділянках, де треба.
    Стосовно «розрулювання», то в першу чергу – це мої брати та керівництво Самійлівського елеватору. Найближчою помічницею є моя подруга – спеціаліст другої категорії Близнюківської селищної ради Наталя Гавриленко. З нею разом ми працюємо більше 25 років в органах місцевого самоврядування. Зокрема, в Новоолександрівці збирає коло себе небайдужих громадян Валентина Коломицева, в Широкому – Олена Попко, у Верхньоводяному та Самійлівці – колектив ліцею на чолі з Климець Галиною. В рішенні медичних питань – незамінні лікар Володимир Талдаєв та медична сестра Лідія Грищенко. У нас налагоджена тісна співпраця з  дирекцією ТОВ імені газети «Ізвєстія», а також отримуємо дієву допомогу і від підприємців, і від одноосібників та фермерів, які обробляють землю та території Самійлівського старостинського округу.Для швидкого комунікування ми створили у Фейсбуці та Телеграм спільноти, куди входять всі жителі нашого округу, і гуртом швидко та мобільно вирішуємо всі питання.  До слова, зазначу, що ми вдячні селищній раді за відновлення маршруту рейсового автобуса. Він порожнім не буває, бо готуємо списки тих, хто їхатиме, а ще й даємо їм завдання привезти те чи інше тим, хто не має такої змоги.
  • Ольго Іванівно, з якими проблемами доводиться зіштовхуватись?
  • Думаю, що проблеми залежать від людей, які їх створюють. Та ми їх розв’язувати намагаємось відразу, щоб не накопичувались. Людям пояснюю, що в країні йде війна, безліч людей залишаються без даху над головою, та й взагалі без нічого, і наш обов’язок їх підтримати. То й більшість проблем мирного життя сьогодні стають просто неважливими.
    В іншому – життя вирує, ми працюємо і закликаємо всіх приєднуватися. В селі завжди робота знайдеться.

Записала Ірина ВОРОНКІНА

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *