Війна змінила життя всіх українців і сьогодні мешканці Близнюківської громади працюють, наближаючи перемогу на власних фронтах наскільки це в їхніх силах.
В минулому році я писала про красиву і творчу молоду жінку Маргариту Кондру, яка встигає і дітей виховувати, і багато часу улюбленій бібліотекарській роботі віддавати, а ще випікати торти та пряники, малювати картини і вчитися. А ось нещодавно наштовхнулася на її вірш. В телефонній розмові вона мені розповіла, що торти зараз не пече і картини не малює, бо натхнення немає.
Маргарита пояснює: «На початку війни було дуже важко емоційно, але потім почали допомагати захисникам і радувати їх домашньою випічкою. А зараз весна, то турботи по господарству забирають багато часу. Все це трохи відволікає від поганих новин. А ще іноді пишу вірші, вони самі просяться на папір. Ми залишаємось вдома, бо рідна земля і є нашою захисницею. Діти, як і ми, з нетерпінням чекають на перемогу і малюють малюнки, які передаємо за можливості на передову, а ми з чоловіком пасемо сільську череду. Та що там розповідати, війна призупинила життя і забрала радість, але зараз всі так живуть. Головне, ніхто і ніщо не може забрати в нас віру і можливість допомагати в наближенні перемоги».
Пропонуємо вашій увазі, шановні читачі, ще один вірш народжений війною, автором якого є Маргарита Кондра
Я вільна, мов птаха,
В своїй Україні.
Міцна я, немов діамант,
Неначе волошка, природньо красива,
Як каже "красавіца" наш окупант.
Та не врахував він, напевно, одного,
Що нація в нас незламна.
Бо має співучу, величну мову,
Від Бога нам дану в спадок.
Бо має вишиту свою вишиванку -
Оберіг від усього лихого.
І мамин рушник, що пов'язує долю,
І пісню її колискову.
Бо має синів, що віддані серцем
І всією своєю душею.
Лише їй одній, своїй Батьківщині,
І завжди вони будуть з нею.
Червона калина, блакитний барвінок,
Лелече гніздо біля хати.
Усе це і є моя Україна -
Країна, що створена перемагати!
12.05.2022
