В моєму житті є людина, яка постійно спонукала мене до дії та професійного зростання. Жінка, на яку рівняються багато моїх колег, бо вона мужня і самовіддана, цілеспрямована і професійна, а ще людяна та щиросердна – це МАРІЯ МИКОЛАЇВНА ЗВЯГІНЦЕВА, начальник Близнюківського відділення КНП ХОР ЦЕМД та МК.
Я з дитинства розуміла, що медицина, то моє, то й обрала цю професію. Починала працювати медичною сестрою в сімейній медицині. А Марія Миколаївна, помітивши в молодій медсестричці якісь одній їй відомі риси, забрала мене до відділення, яке очолювала. З часом саме вона спонукала мене продовжити навчання та здобути професію фельдшера.
Я закінчила Вовчанське медичне училище, отримала диплом і багато років працювала у бригаді екстреної медичної допомоги Близнюківського відділення Центру ЕМД та МК.
В минулому році перейшла до Лозівського відділення і всі ті важкі випадки, з якими ми, фельдшери, щодня зіштовхуємося в процесі роботи, для мене не такі вже й важкі, бо керуюсь практичними знаннями та порадами, які мені у свій час давала моя наставниця.
Війна визначила мій подальший життєвий шлях. Я підписала контракт зі Збройними силами України та незабаром працюватиму у військовому госпіталі, адже двоє моїх синів – офіцери Української армії і захищають рідну землю. Тож стояти осторонь не можу і я.
Переступаючи чергову сходинку власної долі і прямуючи далі, я хочу висловити слова щирої вдячності Марії Миколаївні Звягінцевій. Будьте завжди здорові та живіть довго-довго під мирним небом України! Адже саме Ви, маленька сильна жінка, стоїте на варті здоров’я всієї нації та наближаєте нашу перемогу.
З повагою, Сокол Анжела
