До редакції медіа «Нове життя» надійшов лист від Віри Некрасової – передплатниці газети, яка, прочитавши публікацію про волонтерів Близнюківщини, вирішила розповісти про своїх земляків із села Далеке. У своєму щирому дописі вона ділиться спостереженнями про людей, яких об’єднала війна, праця і віра в Перемогу.
«Хочу розповісти про моїх землячок – жінок із села Далеке. Це добрі, щирі, відповідальні люди, що свято вірять у Перемогу над московитами і наближають її своєю діяльністю», — так починає свого листа авторка.
Волонтерський осередок «Далечанка» почав діяти з серпня 2025 року. Відтоді плетіння маскувальних сіток стало для багатьох мешканців села справжньою життєвою необхідністю. Авторка листа, якій 76 років, часто бачить, як жінки прямують на свою волонтерську «роботу».
«Я бачу, як цих жінок згуртувала ця проклята війна, бо вони об’єднані однією метою – допомогти захисникам та захисницям, серед яких і їхні рідні. Якщо в мирний час могли про щось посперечатись, то зараз усі віддаються добрій справі – плетінню маскувальних сіток», – пише Віра Некрасова.
Вона з теплотою описує будні волонтерок: тихі розмови пошепки, уважні поради, як правильно різати стрічки, обмін новинами – і все це без відриву від роботи. Село Далеке невелике, але до справи долучилися люди різного віку: і пенсіонери, і молодь. Усі працюють відповідально, бо знають: на ці сітки чекають хлопці на фронті.
Особливо зворушує те, що жінки самі приносять із дому паливо, розпалюють буржуйку, тому дехто приходить раніше за інших. Серед найактивніших – Марія Чуглазова та Валентина Царапенко. Якщо хтось не встигає у визначений час, приходить пізніше – наодинці чи вдвох плетуть сітки або готують стрічки.
Є в осередку і наймолодший волонтер – школяр Кирило Вітєв. Разом із бабусею у позаурочний час він приходить допомагати, і, за словами авторки листа, у нього це виходить дуже добре.
У своєму листі Віра Некрасова з вдячністю називає імена тих, хто щодня плете Перемогу:
Марія Чуглазова, Валентина Царапенко, Любов Конарєва, Галина Вольтер, Лариса Мерцалова, Ірина Бабіна, Оксана Калугіна, Антоніна Поляниченко, Наталія Сєвєр, Валентина Чуглазова, Галина Бурніна та маленький волонтер Кирило Вітєв.
«Дай Боже вам і вашим сім’ям здоров’я, наснаги і незламної віри в Перемогу. А вона настане, бо наші люди – неймовірні», – завершує свій лист Віра Некрасова, вітаючи всіх із Новим роком.
Редакція «Нового життя» дякує пані Вірі за небайдужість і щире слово, а волонтерам села Далеке – за їхню щоденну, тиху, але надзвичайно важливу працю. Саме з таких людей і тримається наша спільна надія.
