Закінчивши Харківський університет імені Каразіна, Анастасія Мороз, яка отримала спеціальність «міжнародна економіка» і на момент закінчення вже була мамою двох дітей – Міланки та Максюші, не змогла знайти роботу, то почала працювати в торгівлі. Гарненька молода жінка, як і багато її ровесників, «підтримувала» індустрію краси і робила собі «брівки та губки», їздячи до Лозової. Саме тоді й вирішила і сама навчитися робити перманентний макіяж і татуаж, адже в Близнюках таких послуг майстри не надавали.
Два роки тому Анастасія пройшла відповідні курси і, використовуючи набуті знання, почала своє захоплення реалізовувати. До війни досить багато людей різного віку хотіли зробити татуаж або ж перманентний макіяж, щоб не витрачати час для «наведення краси». А коли почалась війна, то вже було не до цього. Та й сама Анастасія, взявши дітей та валізу з необхідними речами, поїхала на Хмельниччину, подалі від зони бойових дій.
Час спливає швидко, а життя бере своє. Багато наших земляків, які від’їжджали з території громади, повертаються додому, незважаючи на те, що небезпека не минула. То й Настя зараз вже в рідних Близнюках відновлює свою діяльність, бо клієнти, які були до війни, захотіли таки завершити задумане і набити татуаж.
«Загалом, я намагаюсь не робити одне і те ж татуювання двічі, то у всіх малюнок індивідуальний, – розповідає Анастасія. – Щодо нанесення традиційної української символіки, то з таким проханням до мене ще не звертались. А ось набити малюнок на велику ділянку шкіри – бажаючих багато. В основному це чоловіки, бо жінки надають перевагу дрібним малюнкам і обов’язково зі значенням та ще з метою косметичного маскування якихось недоліків шкіри: рубці, шрами, розтяжки тощо. Іноді люди забивають старі і вже неактуальні тату. Бувають і такі випадки, коли я відмовляю клієнтів від того малюнку, який вони собі надумали, якщо він застарілий або ж цій людині точно не підходить. Треба розуміти, що татуювання – це мітка на все життя і підходити до цієї справи треба виважено і серйозно. Втім, серед моїх знайомих дуже багато тих, хто категорично відкидає навіть думку про татуювання. Особисто мені подобається, коли тіло прикрашене малюнками. Маю три татуювання, а більше чоловік не дозволяє, бо була б моя воля (сміється), багато б набила. Адже зараз я розуміюсь на цьому і знаю, що татуаж впливає на людину і її характер.
Щодо перманентного макіяжу, то це косметична процедура, тобто довгостроковий майкап. Робиться він на бровах, вустах та між віями, де наноситься стрілка. Жінка завжди хоче залишатися красивою та охайною, а наносити макіяж, сидячи в бомбосховищі чи підвалі під час обстрілів ніхто не буде, ось і допоможе перманент. Однак, це суто індивідуальне рішення кожної людини. Сьогодні для жінок популярно і модно взагалі не фарбуватись, але коли якісь недоліки можна приховати, то чому це не зробити?».
Анастасії Мороз подобається її хоббі, вона має вже своїх клієнтів, але нагадує, що робити татуаж можна лише з 15 років з дозволу батьків та ще й без вад у здоров’ї. До слова, прибігають до цієї процедури і люди літнього віку, то війна війною, а людські забаганки ніхто не відміняв.
Ірина Воронкіна
