Серед учасників організації — близнюківець Богдан Фурман
Що сьогодні може зацікавити молодого хлопця настільки, щоб замість звичних розваг він обрав фізичні тренування, вишколи, дисципліну, тактичні заняття та роботу в команді? Для нашого земляка Богдана Фурмана відповідь на це запитання пов’язана з громадською організацією «Центурія».
На перший погляд, її діяльність може асоціюватися передусім із військовою підготовкою. Вишколи, фізичні навантаження, тактика, домедична допомога, спортивні змагання, заняття, наближені до умов надзвичайних ситуацій, — усе це справді є частиною програми. Але за цим стоїть значно більше. Це можливість випробувати себе, навчитися діяти в складних обставинах, знайти однодумців і відчути відповідальність не лише за себе, а й за тих, хто поруч.
Історія кожного учасника в «Центурії» своя. Хтось приходить через спорт, когось зацікавлює військова справа, а хтось шукає середовище, де можна розвиватися, перевіряти власні сили та знаходити людей зі схожими поглядами. Саме тому історія Богдана цікава не лише як розповідь про участь у конкретній організації. Це історія молодого близнюківця, який у час війни шукає для себе відповідь на цілком доросле запитання: як бути готовим до викликів, які може принести життя? Богдан Фурман розповідає: «У 2023 році я приїхав до Києва, щоб взяти участь у забігу «Назустріч волі», присвяченому військовослужбовцям, які після виходу з території заводу «Азовсталь» опинилися в полоні. Під час цього заходу я познайомився з представником «Центурії». Саме він розповів мені про організацію, її діяльність та ідеї, які вона відстоює».
Власне, «Центурія» позиціонує себе як організація української молоді, що поєднує національно-патріотичне виховання, військово-спортивну та ідеологічну підготовку. Учасники проходять різноманітні вишколи, де можуть займатися фізичною підготовкою, тактикою, домедичною допомогою та іншими дисциплінами. Частина занять проходить в умовах, наближених до реальних. Але, мабуть, найважливіше тут — не навчитися бігати швидше чи довше витримувати фізичне навантаження. Вишкіл ставить перед людиною інше запитання: як ти поводитимешся тоді, коли втомлений, наляканий або розгублений, а від твоїх дій залежить не лише твоє життя? Саме в таких ситуаціях і формується відповідальність. Богдан цілеспрямовано прийшов до «Центурії», знаючи, що легко там не буде. «За час мого перебування в організації було дуже багато складних моментів, які доводилося долати, – ділиться наш земляк. – Кожен із них по-своєму закарбувався в моїй пам’яті та залишився для мене цінним життєвим уроком».
Ще одна складова «Центурії» — люди поруч. Для молодої людини дуже важливо мати середовище, де її розуміють, де є спільні інтереси, цілі та випробування. Командні тренування вчать не лише конкурувати, а й довіряти одне одному, допомагати, брати відповідальність за спільний результат. Спорт у цьому середовищі також має особливе значення. Організація проводить турніри з різних дисциплін, зокрема мініфутболу, боксу, фрі-файту та інших видів єдиноборств. Частину заходів присвячують пам’яті українських захисників.
У 2024 році «Центурія» спільно з Всеукраїнською федерацією фрі-файту та 3-ю окремою штурмовою бригадою проводила чемпіонат України з фрі-файту та відкритий турнір серед юнаків. Тут спорт — це не лише медалі. Це реакція, витривалість, дисципліна і здатність працювати разом.
Наскільки широким є це середовище, можна було побачити і під час фестивалю «Центурії» в Івано-Франківську, який організація провела з нагоди 6-ої річниці свого створення та 35-ої Дня Незалежності України. Це був не просто святковий захід. Фестиваль фактично продемонстрував різні напрями, якими цікавиться сучасна молодь. Програма розпочалася з урочистого шикування та забігу на вшанування пам’яті воїнів, загиблих у російсько-українській війні. Пам’ять про полеглих захисників стала однією з центральних тем заходу. Далі — десятки різних активностей. Для прихильників єдиноборств організували турнір зі змішаних єдиноборств та відкриті спаринги. Були козацькі ігри та лицарські бої, стрільба з лука, лазертаг, виставка військової амуніції. Окремий напрямок стосувався сучасних технологій. Учасники могли випробувати себе на FPV-симуляторах і долучитися до практичних польотів. Це вже зовсім інший світ, у якому традиційна фізична підготовка поєднується із сучасними технологіями, що стали важливою складовою обороноздатності України. Не залишили без уваги й тих, хто цікавиться комп’ютерними іграми: на фестивалі провели турнір із Counter-Strike 2. А для тих, хто прийшов просто провести час із друзями чи родиною, працювали водні активності, чіл-зона, фуд-корти, мерчеві та інші локації. Особливим випробуванням стала масштабна гра «Зарниця» — 200 на 200 учасників. Тож фестиваль показав: «Центурія» — це не лише вишкіл у традиційному розумінні. Це спроба об’єднати молодь навколо спорту, командної взаємодії, сучасних технологій, історії та пам’яті про тих, хто віддав життя за Україну. Серед учасників у турнірі «Лава на лаву» (командні сутички 10 на 10 за правилами ММА) був і Богдан Фурман. Він каже: «Разом із командою «ХХІ Легіон» ми пройшли до фіналу, де здобули перемогу та стали чемпіонами турніру. Цей досвід добре показав мені, наскільки важлива командна робота, взаємодопомога та готовність не відступати та битись до останнього».
Війна, розв’язана росією,змінила наше розуміння слова «готовність». Знання, які ще кілька років тому здавалися спеціальними, — надати домедичну допомогу, зорієнтуватися на місцевості, не розгубитися під час надзвичайної ситуації, — сьогодні можуть стати необхідними будь-кому. При цьому участь у такому русі зовсім не обов’язково означає, що кожен його учасник планує пов’язати життя з військовою службою. Для когось це спорт. Для когось — самодисципліна. Для когось — нові друзі та командна робота. А для когось — можливість перевірити себе і зрозуміти власні можливості. Для Богдана – це сьогодення його життєвого шляху. «Від початку моєї участі в «Центурії» багато чого в моєму житті змінилося на краще, – зазначає юнак. – «Центурія» виховує сильних, загартованих і гідних синів Української нації, формуючи в них характер, дисципліну та відповідальність».
Ми звикли розповідати про молодь Близнюківщини через навчання, спорт, творчість, волонтерство, перші професійні досягнення. І це справді важливі історії. Але є й інша сторона сучасного молодого покоління. Це хлопці та дівчата, які хочуть бути фізично сильними, дисциплінованими, вміти працювати в команді, допомагати іншим і не розгубитися тоді, коли обставини вимагають швидких рішень. Саме тому історія Богдана Фурмана цікава нам не лише через його участь у «Центурії». Передусім — тому, що це історія нашого земляка, який шукає свій шлях і водночас набуває навичок, які можуть стати корисними далеко за межами тренувального майданчика. У цьому є важливий момент дорослішання. Адже дорослість — це не тільки отримати паспорт, закінчити школу чи обрати професію. Це ще й поступово зрозуміти, якою людиною ти хочеш бути і що зможеш зробити для інших, коли це буде потрібно. Можливо, саме в цьому і полягає справжній сенс вишколу: не просто навчитися бути сильним, а зрозуміти, для чого ця сила тобі потрібна. І найкраще про це каже сам Богдан: ««Центурія» готує до викликів сьогодення та допомагає розвивати кожного бійця комплексно: фізично, ідеологічно й особистісно. Тут загартовується характер, дисципліна та готовність діяти у складних ситуаціях».
Довідково. За інформацією організації, станом на березень 2025 року «Центурія» мала понад 40 осередків в Україні. Водночас у відкритих джерелах є різні оцінки діяльності організації, а також згадки про інше об’єднання з назвою «Centuria», яке не пов’язане з цією громадською організацією. Тому ці структури не варто ототожнювати.
Ірина ВОРОНКІНА
