Як фотохудожник та модельєрка поєднують захоплення та заробіток

Змінюється час, вимагаючи від людей дотримання інших правил та надиктовуючи їм нові принципи життя. Змінюється і ставлення до свого майбутнього у сучасної молоді. Наразі вони шукають себе в різних сферах, намагаючись поєднати власне захоплення, можливість заробити та ще й зайнятися благодійністю. Про становлення двох творчих молодих людей з Близнюківської громади піде мова далі.

ВЛАДИСЛАВ

Титаренко Владислав з Близнюків продає свої фотороботи. Він робить лише перші кроки в цій справі.
Загалом Владислав закінчив Близнюківський ліцей, потім – Липкуватівський аграрний коледж, Харківський інститут механізації та електрифікації сільського господарства і … поїхав у Польщу, щоб змінити щось у своєму житті та дізнатися, як живуть люди в інших країнах. Доля закинула його ще й в Німеччину та Литву. Подивився, зрозумів, що Україна наймиліша його серцю. Повернувшись додому, відслужив строкову службу в лавах Національної гвардії.

А зараз він живе у Близнюках і … фотографує. Але то не прості фотографії, а творчі картини фотохудожника.
Владислав розповідає: «Я почав фотографувати ще у Польщі, знімав архітектуру та природу. Вже у Литві зацікавився зйомкою людей, які навіть не здогадувалися, що вони в кадрі. Переглядаючи світлини, я зрозумів, що хочу цим займатися постійно. Я роблю фотографії телефоном і там же обробляю їх, але, звичайно, мрію про професійну фотокамеру.

Люблю знімати квіти, зелень, різні рослини. До слова, ця краса відкрилася мені лише після повернення додому – в Близнюки. Через взаємодію з природою до мене приходить натхнення, розуміння того, що я сам живий і все навколо має право на життя та розвиток».

Фотографії Титаренко зберігав у цифровому вигляді та виставляв на своїх сторінках в соціальних мережах. Але у липні вирішив подивитися на свою творчість з іншого боку та роздрукував декілька робіт. «Мені сподобалося, – каже Владислав, – показав роботи знайомим і виявилося, що їх готові навіть придбати. Так з’явилися перші клієнти».

Владислав Титаренко має свій особливий почерк у фотозйомці. Саме це й приваблює шанувальників його творчості.
Підбірка фоторобіт В. Титаренка

На запитання, як народжуються фото-картини, відповідає: «Все залежить від настрою, натхнення, душевного стану. А ще я ловлю в кадр те, що привертає мою увагу. Наприклад, влітку вийшов у сад: бджоли гудуть, вишні достигають, сонячно, яскраво. Виникла думка зробити ідейну мінімалістичну фотографію. Зірвав декілька ягід, підібрав дві, які мені підходили, взяв білий папір, виклав на нього дві вишні і сфотографував. Обробив у чорно-білому кольорі з відтінком у 3Д-форматі. Цю світлину запропонував підприємцю для оформлення магазинчика. Йому сподобалось, але розмір був потрібен більший. То я вирішив започаткувати спільний проєкт з юною художницею Анастасією Шумською. У нас схоже бачення предметів. Спільну мову ми знайшли».

АНАСТАСІЯ

Насті 19 років. Вона художниця і модельєрка, яка сама ж і шиє змодельований одяг. Дівчина закінчила Близнюківський ліцей, а ще Харківський коледж текстилю та дизайну. За спиною вже й навчання у Херсонському національному технологічному університеті, де дівчина здобула спеціальність «виробництво та дизайн тканин», навчаючись по швидкісній програмі.

Наразі Анастасія живе у Ніжині Чернігівської області зі своїм хлопцем. Влітку вона приїжджала до Близнюків, де і познайомилася в «Парку гарного настрою» з Титаренком. Настя розповідає: «Ми розговорилися і відразу знайшли тему, яка нас об’єднала, – це любов до малювання та фотографії. Я показала Владу декілька своїх робіт, а він – свої знімки. Через деякий час Владислав запропонував спільний проєкт, бо мав замовника на свою фотороботу: необхідно було перенести фотографію на полотно великого розміру. Його «Вишні» чорно-білі, але виглядають смачно (посміхається). Мені було цікаво працювати, бо це новий досвід».

Змалечку талановита дівчинка була досить самостійною, організованою та цілеспрямованою, то мама завжди підтримувала її починання. Мабуть, саме тому вона й розвивалась в особистісному плані так, як їй подобалося. Настя каже: «У мене два великих захоплення, які я використовую як для душі, так і для заробітку: я моделюю та шию чоловічі і жіночі костюми, а ще малюю маслом на полотні портрети на замовлення. Освіта дає змогу правильно підбирати тканини, то маю достатньо клієнтів. Придбала за власні кошти дві машинки і шию вдома. А картини дають наснагу і можливість проявити себе в іншому напрямку. Я постійно навчаюсь, бо це шлях до вдосконалення».
Підбірка робіт Анастасії Шумської

Кожен день у Анастасії розписаний по годинах в прямому сенсі, бо з дитинства вона веде щоденник. Та з її ритмом життя без планування і неможливо було б встигнути скрізь. Вона пояснює: «Доки сохне картина, я шию. Заморилася сидіти за машинкою, відкриваю онлайн-лекції. Мені цікаво все, чим я займаюсь, а вміння правильно витрачати свій час дає певну незалежність. Не можу не сказати, що війна змінила й моє ставлення до життя. Я допомагала роздавати їжу переселенцям, а ще деякий час шила однострої для військових. Вважаю, що сьогодні обов’язок кожного робити свій внесок у наближення перемоги. Я роблю те, що вмію, і це теж важливо».

РОЗДУМИ ПРО МАЙБУТНЄ

Стосовно майбутнього, то Влад хотів би деякі свої роботи виставляти на благодійних аукціонах, зібрані кошти з яких підуть на добрі справи. Він пояснює: «Знаєте, раніше я мріяв кошти з продажу своєї першої фотороботи спрямувати на підтримку безпритульних тварин. Мрія збулась. Всі гроші тоді перерахував UA/ANIMALS – це зоозахисна організація, що бореться за порятунок тварин під час війни в Україні. А ось зараз домовився про аукціон у Львові, звідси зароблені гроші підуть на підтримку ЗСУ. Сподіваюсь, що за сприяння Близнюківської селищної ради незабаром продам ще декілька картин, а гроші перерахую людям, які залишилися без даху над головою. Головне, щоб моя творчість не лише радувала око поціновувачів, а й приносила користь тим, кому потрібна допомога у цей тяжкий час».

А ось Анастасія в майбутньому бачить себе знаною художницею та власницею нового бренду одягу, який створюватиме сама. «Мої костюми подобаються людям, бо вони практичні, красиві і пошитті з якісних тканин. Думаю, з часом у мене буде свій бутік і власний бренд, який знатимуть у світі. Головне, щоб закінчилась війна, а ми, українська молодь, зможемо підняти нашу країну на високий п’єдестал у всіх сферах».
Фото костюмів, які шиє юна модельєрка