Талановита та цілеспрямована, креативна та патріотично налаштована – це наша землячка художниця Анастасія Мовчан. Зараз Анастасія працює над малюванням Малого Герба України з соняхами розміром 3х2 м у Лукашівській філії.
А нещодавно закінчила роботу над патріотичним муралом розміром 6х2,20 м, що теж в Лукашівці.
Історія створення муралу цікава, бо саме такий малюнок, який зобразила Настя, ще на початку війни наснився старості Лукашівського старостату Людмилі Маносі. Вона виношувала ідею замалювати червоні маки, зображені на стіні біля пам’ятника загиблим воїнам під час Другої світової війни, але особливо нікому про неї не розповідала. І ось, коли селищна рада домовилася з художницею і та показала старості розроблені варіанти, то серед замальовок була саме та картина, яку жінка раніше бачила уві сні.
А сама художниця, яка втілила омріяне, пояснює: «Люблю те, що роблю. Фарби, пензлі, кольори – це і є моє життя. Мені подобається, що я можу зробити цей світ яскравішим та трохи теплішим, особливо зараз, коли довкола так багато болю».
Талановита людина талановита у всьому. Ось і Настя не тільки вміє чудово малювати, вона займається декоративним розписом, писанкарством, вишиванням, випалюванням по дереву, масляним живописом. «Наразі моє кохання – це петриківський розпис та масляний живопис. Маю безліч ідей, які поступово втілюю в життя. Як приходять ідеї? Не повірите – у сні. Коли стою на роздоріжжі творчих думок, то намагаюсь відключитися від проблем, перед сном ще раз сформулювати своє бажання щодо напрямку роботи і вві сні отримую ідеї (посміхається). Зранку залишається лише їх скомпонувати. То в моєму випаду прислів’я «Ранок вечора мудріший» працює на всі сто відсотків».
Власне Анастасія Мовчан, яка сім років працювала викладачкою образотворчого мистецтва у Близнюківській школі мистецтв, вже рік навчає учнів малюванню в «Авторській школі Бойка» у Харкові. Втім, рідна громада не відпускає її зі своїх обіймів. То більше часу мисткиня таки проводить на малій Батьківщині, та й плани на майбутнє дівчини пов’язані з рідною громадою. «Я мрію про власну творчу студію у Близнюках. Зараз шукаю приміщення для неї.
У нашій громаді живе багато талановитих майстрів та майстринь, які роблять різноманітні вироби в різних техніках виконання. То хочеться їх об’єднати, щоб всі мали змогу ділитися досвідом, показувати свої роботи широкому загалу і продавати їх. Адже це можливість показати багатогранність близнюківців, залучити додаткові інвестиції в розвиток громади у творчому напрямку».
Ірина ВОРОНКІНА
