Гостей нашої редакції, особливо дітей, ми, працівниці медіа, називаємо промінчиками добра. Так воно і є, бо кожен та кожна йдуть, несучи з собою сяйво добрих справ.
Брати Черненки Михайло та Дмитро завітали до редакції «Нового життя», бо долучилися до збору кришечок, які волонтери передають на переробку, збираючи кошти на протези воїнам. Веселі братики, які міцно дружать між собою, розповіли, що навчаються у Близнюківському ліцеї. Старший Михайлик обожнює ліпити фігурки з пластиліну, а молодший Дмитрик – фотографувати. А ось головним бажанням дітей є якнайшвидша перемога над російським агресором…
Катерина Кондра та Надія Кажедуб з Олексіївки принесли до редакції цілий лантух пластикових кришечок. Юна волонтерка Катя каже: «За місяць вдалося зібрати понад три тисячі кришечок. І до цієї роботи були залучені майже всі рідні. Вони відгукнулись і почали допомагати». А керівниця волонтерського Олексіївського центру «Допомагаєм і перемагаєм» Надія Кажедуб додає:: «За місяць наша волонтерська команда, в середньому – це 12 осіб, плете не менше двадцяти маскувальних сіток розміром 6х3 та 6х4. Протягом трьох годин ми сплітаємо одну сітку, то продуктивність висока. Відтак і матеріалу йде багато. Хочу сказати, що в нашій команді зібрались самовіддані, відповідальні та дуже працьовиті волонтери і волонтерки, вік яких коливається від п’яти до сімдесяти років. Ми, дорослі, дуже тішимося тим, що юне покоління росте працелюбним та патріотично налаштованим». Користуючись нагодою, Надія Миколаївна звертається до жителів Близнюківщини з проханням про допомогу в зборі коштів, адже вартість міцної основи висока – 600 грн за одну, а замовлень від захисників дуже багато. Керівниця волонтерського центру просить всіх небайдужих допомогти, по можливості скинувши кошти на картку ПриватБанку 5457082509613811 (отримувач Кажедуб Надія Миколаївна). «Чужих у нас немає, – каже пані Надія, – ми допомагаємо всім військовим, які до нас звертаються. Окрім сіток, наші волонтерки плетуть шкарпетки, шиють подушки, готують смаколики та активно роблять заготовки. Наразі потрібні кошти на маскувальні сітки, бо це збережені життя наших захисників та захисниць».
Дев’ятикласник Нікітін Нікіта разом з сестричкою Аліною і мамою Ольгою плетуть браслети-обереги для воїнів. «Наш тато воює з березня 2022 року, – каже юнак. – А ми його та інших військових захищаємо своєю твердою вірою в перемогу та оберегами, які виготовляємо з любов’ю та молитвою. Одягати браслет треба обов’язково на ліве зап’ястя, тоді захист сильніший. Ми вдячні всім захисникам та захисницям за кожен день, який вони нам дарують, стоячи на варті миру».
Тільки-но Нікітіни пішли, як до редакції у справах завітав поранений військовий Ігор, який прийняв плетений браслетик і сказав: «Щиро дякую за молитву і оберіг. На війні багато захисту не буває!»
Сьогодні дехто з дорослих не знає, чи долучати дітей до подій сьогодення, чи розповідати про жахи, які несе війна? Відповідь одна: власний приклад старших людей, особливо рідних, роз’яснить дитині, як їй жити і поводити себе, набагато краще тисячі слів.
У Близнюківській громаді багатьом дівчаткам та хлопчикам й не треба нічого пояснювати, бо вже протягом трьох років вони спостерігають за тим, як працюють їхні рідні та знайомі, щодня плетучи маскувальні сітки, виливаючи окопні свічки, збираючи пластикові кришечки, роблячи безліч добрих справ, які сьогодні необхідні для підтримки української армії, в лавах якої воюють мужні воїни-захисники!
«Дякуємо нашим маленьким помічникам та помічницям за допомогу. Діти вправно, швидко і якісно разом з нами в’яжуть сітки, плетуть браслети-обереги, а їхні малюнки – найбажаніші подарунки для воїнів, – каже Юлія Мельник, одна із засновниць волонтерського руху в Олексіївці. – Наші юні сміливі волонтери та волонтерки, ви – майбутнє України і ваша енергія та допомога невпинно наближають день перемоги над ворогом!»
Оксана ГРАЧ
