Головна > ВІЙНА (Page 199)

Військовий кухар мріє про власне кафе

Наші захисники невпинно виконують службово-бойові завдання і тренуються у польових умовах. Хлопці часто жартують, що ситі солдати влучніше стріляють, аніж голодні. Тому наша армія воює краще, ніж росіяни, котрих недбало кинули в Україну без їжі і забезпечення. Даші, яку побратими називають Дашка-улибашка, всього 22 роки. Вона з Луганської області. Коли дівчинці було 14 років, розпочалася війна на сході України і зламала її дитинство. У 2020 вона пішла до військкомату і підписала контракт. В Старичах пройшла курс кухарства і повернулася у свою 93 -тю бригаду. Дівчина розповідає: «Мені подобається готувати, а ще більше люблю спостерігати, з яким задоволенням хлопці «нападають» на їжу, коли

Читати далі

Бойові медики на передовій вивозять поранених із поля бою і рятують їхнє життя

Солдати їх називають своїми янголами-охоронцями, а ворог полює на автомобілі з червоними хрестами.Медична сумка важить десять кілограмів. Вдвічі більше - бронік і каска. Бойовий медик піхоти Аня, позивний Лисичка, вже не відчуває ваги військової екіпіровки, бо воює з 2014 року. «Я з Луганської області. Викладала східні танці. Останній автобус до мого населеного пункту відходив о 16-ій годині, а заняття закінчувались після 20-ої, то хлопці-військові часто зупиняли попутки і допомагали мені добратися додому, де не мене чекали три донечки - Вероніка, Алінка і Оленка. Одного разу я підійшла до блок-посту, і його на моїх очах розстріляли», - розповідає Лисичка. Після цього жінка пішла

Читати далі

Герої не вмирають

9 травня 2017 року загинув на бойовому чергуванні від кулі снайпера навідник-оператор 53-ї окремої механізованої бригади м. Сєвєродонецьк Денис Миколайович Кочубей. Це відбулося під час обстрілу позиції бригади поблизу смт. Луганське. Пораненого бійця намагались врятувати, але не встигли довезти до лікувального закладу. Народився Денис у 1997 році в селі Криштопівка. По закінченні 9-го класу місцевої школи продовжив навчання у професійно-технічному училищі сільськогосподарського напрямку в смт. Юріївка на Дніпропетровщині.Під час російської збройної агресії проти України 15 вересня 2016 року пішов на військову службу за контрактом. На початку квітня 2017 року у складі свого підрозділу направлений на територію проведення антитерористичної операції, виконував завдання

Читати далі

Герої не вмирають

2 травня 2014 року в селі Карпівка Слов’янського району російські бойовики переносними зенітними ракетними комплексами збили два вертольоти Мі-24 ЗСУ, які патрулювали в районі міста Слов’янська. У результаті обстрілу п’ятеро офіцерів із двох екіпажів Бродівської авіабригади загинули, один отримав поранення. Серед загиблих був наш земляк - капітан Микола Топчій, трагічна загибель якого стала для жителів Близнюківщини першою лихою звісткою з війни, яка наразі триває вже шостий рік поспіль.Микола Топчій народився в селищі Близнюки. Навчався у Близнюківській середній школі. Як і його два брати, з дитинства мріяв літати. Закінчив Васильківське ВАТУ, Харківський національний університет повітряних сил імені Івана Кожедуба. Більшу частину життя віддав військовій

Читати далі

Герої не вмирають. Безбатько Віталій

Народився в селищі Близнюки Близнюківського району Харківської області 08.08.1970 року . З 1977 року по 1987 рік  навчався в Близнюківському ліцеї. Закінчив Харківський електротехнікум зв’язку. Працював електромонтером  в Близнюківському відділенні «Укртелеком». Був мобілізований на початку воєнних дій на Сході України. Помер 22.09.2014 року в Харківському воєнному госпіталі. Пам’ятаємо! Не забуваємо!

Читати далі

Майстренко Григорій Сергійович

Дата та місце народження: 11 січня 1992 р., м. Лозова, Харківська область. Дата та місце загибелі: 7 березня 2017 р., с. Парасковіївка, Бахмутський район, Донецька область. Звання: Солдат. Посада: Механік-водій. Підрозділ: 46-й окремий батальйон спеціального призначення "Донбас-Україна" (54-а окрема механізована бригада). Обставини загибелі: Трагічно загинув 7 березня 2017 р. в районі с. Парасковіївка, Бахмутський район, Донецька область. Місце поховання: м. Лозова, Харківська область.

Читати далі

ПИВО ВІКТОР ГНАТОВИЧ

Пиво Віктор Гнатович народився 25 травня 1968 року в селі Новоселівка Близнюківського району Харківської області  в сім’ї колгоспників Пиво Гната Павловича та Пиво Людмили Максимівни. У дитинстві Віктор був веселим, непосидючим хлопцем, дуже любив тварин.     У 1975 році Віктор пішов до 1-го класу Софіївської-1 восьмирічної школи.     У 1983 році закінчив 8-ий клас Софіївської-1 восьмирічної школи.     З 1983 року по 1986 рік навчався у Харківському ПТУ№ 8 за спеціальністю будівельник.     У 1986 році одружився, дружина - Пиво Наталія Георгіївна, має двох синів, Дмитро – 1986 року народження, Євгеній – 1989 року народження.     З 21 листопада 1986 року по 20 листопада 1988 року

Читати далі

Герої не вмирають. Гафіч Володимир

Сержант Гафіч Володимир Петрович був командиром відділення підрозділу128-ої окремої гірсько-піхотної бригади. Загинув 13 серпня 2014 р. під час обстрілу з БМ-21 підрозділів бригади в районі смт Георгіївка Лутугинського району Луганської області. Залишились мати, брат і сестра. Народився 1 серпня 1981 р. в с. Тихий Великоберезнянського району Закарпатської області. Закінчив Кіровську середню школу Близнюківського району, на фасаді якої за сприяння Квітневої сільської ради та громадськості у 2019 році відкрито меморіальну дошку. Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III

Читати далі

Як дівчинка з Алісівки стала топовим фотографом та зараз прославляє Україну в Німеччині

Олена Козакевич народилася в селі Алісівка на Близнюківщині у багатодітній родині. Працьовита та креативна дівчинка змалечку була комунікативною та доброзичливою, а ще вміла бачити оточуючий світ в теплих кольорах. А це великий дар – бачити те, що не помічають інші. Дівчинка виросла, закохалася, вийшла заміж і почала жити в Дніпрі. У 2013 році вона купила свою першу фотокамеру і почала фотографувати. Її особливе бачення світу через об’єктив зробило свою справу, і Олена шалено закохалася в фотографію. Перші фото були любительськими і на них були найрідніші їй люди: чоловік, син, донька, мама, сестри та брати. Остаточно Олена вирішила бути в професії з 2016

Читати далі