Наші захисники невпинно виконують службово-бойові завдання і тренуються у польових умовах. Хлопці часто жартують, що ситі солдати влучніше стріляють, аніж голодні. Тому наша армія воює краще, ніж росіяни, котрих недбало кинули в Україну без їжі і забезпечення.
Даші, яку побратими називають Дашка-улибашка, всього 22 роки. Вона з Луганської області. Коли дівчинці було 14 років, розпочалася війна на сході України і зламала її дитинство. У 2020 вона пішла до військкомату і підписала контракт. В Старичах пройшла курс кухарства і повернулася у свою 93 -тю бригаду.
Дівчина розповідає: «Мені подобається готувати, а ще більше люблю спостерігати, з яким задоволенням хлопці «нападають» на їжу, коли повертаються із завдань. Це дорогого вартує. Найбільше вони люблять борщ, то його готую часто. Моє завдання не просто смачно нагодувати бійців, але й забезпечити їм позитивні емоції, щоб процес харчування приносив і радість, і відпочинок».
Село, де народилася Даша, зараз знаходиться в окупації. Там залишились її батьки, сестри та шестеро племінників. «Добрі люди» відразу розповіли московитам, що дівчина служить за Україну, то родичам довелося відчути значні утиски з боку окупантів. Зараз Дарія робить все можливе, щоб допомагати рідним і вивезти їх на неокуповану територію.
«Я дуже хвилююсь за батьків та сестер. Вони – моя надійна підтримка та мотивація. Мрію, щоб якнайшвидше закінчилась війна. Тоді я повернусь додому, отримаю вищу освіту – хочу стати технологом харчової промисловості, і відкрию власне кафе, де готуватиму традиційні українські страви».
Ірина Воронкіна
