Головна > дорогами війни

Близнюки – Куп’янськ

І знову була дорога, яка вела через Барвінкове-Ізюм-Печеніги- Шевченкове- Великий Бурлук -Куп'янськ і ще декілька інших невеликих населених пунктів, в яких залишилися лише руїни. Це був шлях страшної сили війни, зламаних доль та понівечених будівель. В думках крутилося лише два слова: без русні, без русні, без русні.... Чи то мозок радів, що вигнано з Харківщини рашистську нечисть, чи то він зрощував надію, що зроблене російськими покидьками зло, обов'язково повернеться їм сторицею, а Україна розквітне надзвичайним цвітом мирного розвитку без поганців та колаборантів. БАРВІНКІВЩИНА Дерева скинули листя, і очам відкрились інші краєвиди, часто несумісні один з одним. Як це? – запитаєте ви. Поясню. Наприклад,

Читати далі

Близнюки – Ізюм. Життя повертається

Українські військові взяли Ізюм «на характері»: коли Збройні сили України зайшли у місто, росіян там майже не було, вони кинули техніку та не чинили опір. Повідомлення про деокупацію міста почали надходити з десятого вересня. Місто було в окупації пів року. Росіяни скидали бомби на житлові будинки, били цивільних та змушували працювати в обмін на пайки. Тепер в Ізюмі майорять українські прапори, військові ЗСУ стежать за безпекою та підраховують залишену російську техніку. Саме в Ізюм попрямували й ми з гуманітарною допомогою для наших захисників від БО «Благодійний фонд «Волонтери заради миру» та янгеликами-оберегами, виготовленими руками вихованців КЗ «Лозівський палац дитячої та юнацької творчості». Всі

Читати далі