Село Червоне приємно вразило облаштованими по-господарськи обійстями, вуличним освітленням та…лелеками. Власне цей населений пункт є одним із найбільших з тих, що входили до складу Башилівської сільської ради. Вікіпедія свідчить, що тут проживає 180 осіб, а місцеві жителі кажуть, що залишилося близько 80. І хоча візуально на ошатній вулиці, яка навесні та влітку потопає у зелені, занедбаних садиб начебто і не видно, але люди виїжджають з села, бо роботи немає, об’єкти соціальної сфери та магазини відсутні, а до Близнюків добиратися далеко та й дорого (в один бік автобусний квиток коштує 55 грн).
У цьому селі дуже гостинно зустрічають лелек, навіть біля крайнього будинку встановлено високий стовп спеціально для гніздування цих птахів (на фото), та дітей вони в Червоне вже давно не приносять.
Власне населений пункт розташований на лівому березі річки Самари, навколо розкинулися оброблені поля, а вдалині видніється стіна хвойного лісу. Засноване село у 1880 році, а уродженець Червоного Бакай Зіновій Онуфрійович був учасником повстання на броненосці «Потьомкін» у 1905 році.
У 1942-1943 роках на території даного населеного пункту відбувалися запеклі бої з військами гітлерівської коаліції, то тут знаходяться чотири братські могили загиблим воїнам. Сімдесят вісім військових Червоної армії, які загинули під час операції у селі Червоне, поховані у братській могилі у центрі населеного пункту, а зараз поряд з місцем пам’яті чомусь встановлено дитячий ігровий майданчик та красиву дерев’яну альтанку.
По інший бік Самари в місці впадання в неї річки Гнилуша розкинулося село Софіївка, яке, на жаль, теж поступово залишається порожнім – наразі в населеному пункті проживає близько 30 осіб.
З містка, який об’єднує ці два села, відкривається надзвичайно мальовничий краєвид. В цих краях природа відбирає для себе все більші території, що не так давно були густо заселені людьми, які жили повноцінним життям.
Відео можна подивитися в групі Нове життя у Фейсбуці
