Моє село. Автор Ольга Скрипник

Ви хоч раз бували на селі,
Де світанки грають стоголосі,
Де до теплої, старенькоі землі
Ранком горнуться тумани босі,
Де у хор збирається пташня,
І від тої пісні чарівної –
На душі неспокій, метушня,
Відчуття любові неземної.
Де, вдягнувши сарафани білі,
У доросле плинучи життя,
Навесні, немов перед весіллям,
Молоденькі яблуньки тремтять.
Де настільки все твоє довкола :
Синій простір і повітря чисте,
За городами – пшеничне поле,
Бур’яни – зухвалі й гонористі.
А коли з криниці, в літню спеку,
Кришталевої поп’єш води –
Розумієш : щастя недалеко,
Ти за ним повернешся сюди ..